Боротьба з корупцією чи удар по громадському сектору: підводні камені е-декларування

Віктор Таранполітичний експерт

Слід відзначити, що оновлений закон про запобігання корупції насправді стосується не лише антикорупційних організацій, але й створює ризики для всього громадського сектору.

Таку думку, оцінюючи ініціативу щодо розширення переліку декларантів, зокрема, за рахунок громадських активістів, які системно протидіють корупції, висловив у коментарі «Слову і Ділу» політолог, керівник центру «Ейдос» Віктор Таран.

«У законі зазначено (що під його дію підпадають – Ред.) фізичні особи, які працюють у сфері протидії корупції та моніторинговій діяльності запобігання корупції. Це дуже широке визначення. Тобто, приміром, якщо ви надіслали запит, щоб дізнатись про корупційні ризики в органах влади, – теоретично це вже потрапляння під дію закону», – розповідає Таран.

Більше того, додає він, під дію потрапляють фізичні особи, які можуть направити запит, прийти на круглий стіл, організований якоюсь подібною ГО.

«Окрім того, під дію закону потрапляють фізичні контрагенти – ті, з ким безпосередньо ми всі співпрацюємо в господарській діяльності – від орендаторів офісів до власників друкарень», – зауважує фахівець.

Однак, акцентує він,слід розуміти принципову різницю між е-деклараціями чиновників і тим, чому їх не повинні подавати прості громадяни.

Храм, квиток у космос і годинник від Святого Миколая: декларації, які здивували УкраїнуГодинник Парасюка від Святого Миколая, квиток у космос Філатова та храм Матвієнка – «Слово і Діло» зібрало найвідоміші декларації українських чиновників.

«По суті нас примушують здавати чиновницькі декларації, в яких відображається майно та власність декларанта. Їх завдання в тому, щоб звірити реальні доходи та набуту власність чиновника. Адже ми часто бачимо, як чиновник, який живе на зарплату в 10 тис. грн, має три квартири, дві машини й багато земельних ділянок. Тому на стику при порівнянні стилю життя правоохоронці мають виявити корупційні ризики та покарати чиновника», – пояснює політолог.

Водночас, під дію закону потрапляють всі громадські ради, аж до тих, які розташовані в малих містах. Але їхні рішення носять рекомендаційний характер. Аргумент, що вони нібито впливають на політику через державні рішення, – абсолютно неправильний і маніпулятивний.

«Якби їхні рішення були обов'язковими – інша справа. Більше того, 90% рішень рад органи влади взагалі ігнорують», – відзначає експерт.

Окреме питання, наголошує політолог, полягає в тому, що реформа корпоративного сектору взагалі може зупинитися.

«Суть була в тому, щоб державні підприємства були незалежними від політичного впливу. Мали створюватися наглядові ради, які контролювали б їхню діяльність. Зараз наглядові ради потрапляють у залежність з боку НАЗК, яке може чинити свій вплив. Таким чином реформа корпоративного сектору – вся під загрозою. Про яку незалежність наглядових рад можна говорити, якщо вони потрапляють під розширену дію чиновників?» – констатує Таран.

Очевидно, що неякісно виписані норми, свідомо чи несвідомо, ставлять під загрозу діяльність усього громадського сектору, не лише антикорупційного – зазначає політолог, підсумовуючи.

«По-перше, зміни становлять загрозу всьому громадському сектору. По-друге, вони вводять корупційні ризики в роботу державних та комунальних підприємств. Зате відтепер виведені з-під дії закону депутати місцевих рад – що взагалі нонсенс. У них якраз, навідміну від громадських організацій, набагато більше повноважень», – аналізує ситуацію Віктор Таран.

Нагадаємо, в ЄС розкритикували нові поправки до закону про електронне декларування. Посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф назвала їх «кроком назад».

З підбіркою найвідоміших декларацій українських держслужбовців можна ознайомитися в матеріалі «Слова і Діла» «Храм, квиток у космос і годинник від Святого Миколая. Декларації, які здивували Україну».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...