Чи має юридичні наслідки відмова від депутатської недоторканності?

Читать на русском
Олександр Москалюкексперт з конституційного права

Останнім часом у мене інколи складається враження, що українські парламентарі змагаються між собою за отримання премії «найбезглуздіший вчинок депутата». І дійсно, що не день, то більше народних обранців долучаються до цього цікавого змагання. Втім, мені хотілося б, щоб метою діяльності депутатів ставало все ж написання законопроектів, а не черговий інформаційний привід.

Вчора Надія Савченко заявила про відмову від депутатської недоторканності. Щоправда, з юридичної точки зору, така заява має таке ж значення, як і будь-які заяви довічно легітимного Віктора Януковича. Річ у тім, що згідно зі статтею 80 Конституції України, народним депутатам гарантується депутатська недоторканність. І далі за текстом: народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. В жодному положенні Конституції України немає приписів щодо можливості добровільно відмовитися від депутатської недоторканності. Відтак, особа добровільно не може зняти із себе депутатську недоторканність.

Гончаренко: відмовляюся від своєї недоторканностіНародний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Гончаренко готовий до зняття недоторканності в разі необхідності.

З практичної точки зору, це означає наступне. Припустимо депутат, який вчинив хуліганство, заарештовується. Правоохоронні органи при цьому посилаються на те, що раніше парламентар написав заяву про відмову від депутатської недоторканності, а значить, може бути заарештований. Втім, сприйняття ситуації правоохоронцями не може залежати від раніше здійсненого волевиявлення нардепа. Вони мусять керуватися виключно нормою закону. В іншому разі вже самі правоохоронці підлягатимуть відповідальності щонайменше за перевищення влади чи службових повноважень за незаконний арешт. Іншими словами, згода на вчинення щодо особи певних дій від неї самої не означає, що ці дії автоматично можуть вчинятися. Так особа нестиме відповідальність за умисне вбивство, якщо позбавить життя іншу людину на її прохання. При цьому бажання вбитої людини не змінить жодним чином правову оцінку ситуації. Можна навести й у дечому кумедний приклад, який часто розглядається на юридичних факультетах у навчальних закладах. У процесі сексуальних утіх один із партнерів на прохання іншого завдає легких тілесних ушкоджень. Наступного дня відносини між коханцями різко псуються, а «постраждалий» звертається до правоохоронних органів із заявою. Чи нестиме в цьому випадку «задирака» відповідальність за завдання легких тілесних ушкоджень? Так, нестиме.

То невже тоді народні депутати не можуть відмовитися від депутатської недоторканності всупереч власному бажанню? Хочу їх відразу заспокоїти. Вихід є! Можна написати заяву про складення депутатських повноважень, і після ухвалення такої заяви Верховною Радою України вони автоматично позбавляться й депутатської недоторканності. І тут мені цікаво, хто з депутатів першим скористається моєю порадою?

P.S. Для народних депутатів, які прагнуть позбавитися депутатської недоторканності, є ще один варіант. Розробити законопроект про внесення змін до Конституції України, в якому передбачити обмеження (скасування) депутатської недоторканності або ж можливість відмовлятися від імунітету парламентарем за власною заявою. Щоправда, за свою професійну кар'єру я не зустрічав у жодній із конституцій зарубіжних країн норми, яка б надавала депутатам право самим відмовлятися від депутатського імунітету. Що ж, може Україна стане першою?

Олександр Москалюк, спеціально для «Слова і Діла»

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: