Пастка для Трампа: нові точки відліку для відносин між США та Україною?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Наприкінці цього тижня в США відбудеться процедура інавгурації новообраного президента Дональда Трампа. Він поб’є рекорд Рональда Рейгана, вступаючи на посаду в найбільш поважному віці – в 70 років. Тим часом до Києва сьогодні з останнім офіційним візитом своєї каденції на посаді віце-президента США завітає Джо Байден. Зранку він має зустрітися з Президентом Петром Порошенком та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Візит Байдена не випадковий: скоріш за все, він надасть українській владі базові рекомендації щодо розвитку відносин між Україною та США. Безумовно, під час неформальних розмов Байден проконсультує Петра Порошенка та Володимира Гройсмана щодо всіх найактуальніших подій в українсько-американських відносинах та можливих сценаріїв Мінських домовленостей, координації з НАТО, співпраці з МВФ.

Однак найбільшу тривогу й водночас цікавість серед українського естеблішменту викликають припущення щодо перших кроків нової адміністрації президента Дональда Трампа в розвитку відносин з Україною. Попередній тиждень у США ознаменувався черговим гучним скандалом, зумовлений протистоянням новообраного глави держави з тамтешніми спецслужбами. Схоже, американське суспільство й весь світ очікують непростий період президентської каденції Дональда Трампа. Подробиці його обрання на першу посаду у поки що найбільш впливовій державі світу викликають багато запитань, адже самі американські спецслужби повідомляють про «російський слід» та втручання у виборчий процес в США. А диму без вогню, як правило, не буває.

Недовіра еліт

Дональд Трамп – не просто один із найепатажніших американських політиків, якому вдалося завоювати найбільшу довіру виборців. Він, до того ж, ще й найбільш непрогнозований глава держави, якого обирали в США. Ще один важливий аспект: до офіційного вступу на посаду неординарні заяви нового очільника Білого дому консолідували одразу три американські спецслужби – Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) та Національне агентство з питань безпеки (НАБ).

Команда «Т»: хто допомагатиме Трампу керувати США«Слово і Діло» зібрало докупи всіх імовірних претендентів на ключові державні посади у США за президентства Трампа, а також його найвідоміших радників.

На рівні з військовими спецслужби в США є найбільш впливовими гравцями, які визначають стратегію поведінки держави як у зовнішньо-, так і у внутрішньополітичних справах. Тож зухвалі заяви Трампа, які вказували на меншовартість цих відомств та оприлюднених ними загроз, а також бажання їх реорганізувати, зумовили різку відповідь у вигляді компромату.

Так, телекомпанія CNN повідомила про те, що в звіті американських спецслужб, в якому йшлося про можливий вплив РФ на президентські вибори в США у вигляді кібератак, також містяться й засекречені документи з компрометуючою інформацією про самого Дональда Трампа, які є в наявності в Росії. Вже згодом портал Buzzfeed із посиланням на начебто колишнього агента британської розвідки оприлюднив доповідь на 35 сторінках про те, як російські спецслужби збирали компромат на самого Дональда Трампа. Сам новообраний президента назвав оприлюднену інформацію нісенітницею. Так само відреагували і в Кремлі.

Зрештою, самі американські ЗМІ неодноразово підкреслювали, що давно мали в наявності оприлюднену доповідь, втім, не оприлюднювали її через неможливість перевірити викладену в ній інформацію. Сам факт такої інформаційної атаки на Трампа свідчить про серйозність внутрішнього конфлікту зі спецслужбами.

Враховуючи те, що в Дональда Трапма непрості відносини не лише з політичними опонентами, але й всередині «рідної» Республіканської партії, від якої він висувався кандидатом у президенти, конфлікт із спецслужбами може мати для нього вкрай негативні наслідки. Схоже ще до складання присяги новообраного президента США поставили перед вибором: або ти не нехтуєш загрозами з боку Росії, або кампанія з дискредитації продовжиться. Наслідки можуть бути вкрай неприємними для самого Трампа та всієї політичної системи США.

Вотергейт 2.0

Фактично, в звіті американських спецслужб йдеться про непрямі звинувачення Дональда Трампа в перемозі на виборах за допомогою втручання зовнішньої сили. Джерело кібератак, на думку спецслужб, розтаговане саме в Кремлі. Втім, докази цього не були оприлюднені. Можливо, вони є в секретній частині звіту, закритій для громадськості. Але найголовніше – своїм звітом спецслужби США вже підірвали легітимність Трампа, що не може не мати наслідків для його подальшого політичного майбутнього.

Експерт: США з Трампом – не та країна, яка піде на поступки РФПолітичний експерт оцінив імовірність нормалізації відносин РФ та нової адміністрації Білого дому.

Безумовно, в разі продовження конфронтації зі спецслужбами в публічній площині можуть з’явитися нові компрометуючі факти щодо президентської кампанії Трампа, відхреститися від яких йому буде вкрай важко. Звісно, в такому разі в політичній традиції США йтиметься про безумовні наслідки: дедалі частіше лунатимуть ініціативи щодо імпічменту або заклики здійснити добровільну відставку.

І якщо процедура імпічменту вкрай складна та має низку «підводних каменів», то саме другий варіант – із добровільною відставкою – може бути тим сценарієм, за яким розвиватимуться події в США в наступні 2 роки. За своїми складовими нинішні факти у зв’язках із Кремлем та кібератаки під час виборчої кампанії можуть з легкістю стати основою для такого собі процесу «Вотергейт 2.0». Саме події з незаконним прослуховуванням у виборчому штабі опонентів зумовили політичний скандал у 1972-1974 роках, який завершився добровільною відставкою тодішнього президента Річарда Ніксона.

Що ж, наразі Дональд Трамп намагається знайти вихід зі складної ситуації. В одних своїх заявах він демонструє начебто жорстку позицію щодо Кремля. З іншого боку, дає надію на «потепління» відносин та зняття санкцій із Росії в обмін на угоду зі скорочення ядерних озброєнь. Спочатку він наголошує на кібервтручанні росіян, згідно з даними звіту спецслужб, під час президентської кампанії в США, а потім з впевненістю говорить про те, що кібератаки були й з боку інших держав. Крім того, з його вуст лунає критика й щодо функціонування НАТО.

«Я казав уже давно, що в НАТО є проблеми. По-перше, воно застаріло, тоскільки було створене багато років тому. По-друге, країни не фінансують його так, як мають», – зазначив Трамп.

Дональд Трамп поки що не змінив свою передвиборчу риторику й намагається будь-що вилавірувати між очевидно несумісними речами. На одних шальках терезів його політичне майбутнє, на інших – національні інтереси США, які ніколи не будувалися на врахуванні підступних планів ворогів.

В пошуках сприятливих контактів

В ситуації, що склалася, нинішньому українському керівництву не залишається нічого кращого, як зайняти вичікувальну позицію. З одного боку, варто спостерігати за першими кроками та заявами нового очільника Білого дому. З іншого – не варто сподіватися на подальшу підтримку з боку США, а керуватися в своїх діях власними національними інтересами.

Адміністрація Трампа не включила Росію до списку головних загроз для СШАСлужбова записка Пентагону з викладенням основних оборонних пріоритетів нової адміністрації Трампа не містить згадок про Росію, яка була визначена старшими військовими посадовими особами як загроза №1 для Сполучених Штатів.

Наразі українська сторона намагається піти найбільш легітимним шляхом для налагодження контактів із новою адміністрацією американського президента. Так, минулого тижня стало відомо про те, що Адміністрація Президента найняла американську піар-компанію BGR Group для лобіювання в США інтересів нашої країни. Метою діяльності компанії, згідно з умовами контракту, має стати зміцнення українсько-американських зв’язків та заохочення американського бізнесу інвестувати в Україну.

Нинішній візит віце-президента Джо Байдена до Києва свідчить про те, що Україна в геополітичних планах Кремля займає одну з основних позицій. Ба, більше: в оприлюдненій порталом Buzzfeed доповіді є цікавий пункт щодо нібито домовленостей Трампа з керівництвом Росії. Мовляв, за його президентства НАТО й США концентруватимуть свої війська саме в країнах Балтії та Східної Європи з метою зменшити увагу світової громадськості до України. Це саме те, що наразі потрібно Кремлю, щоб посилити свою геополітичну вагу в пострадянському регіоні. Найтривожніше, що схожою риторикою послуговується один із найбільш впливових радників Трампа із зовнішньополітичних питань – Генрі Кіссинджер.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...