«Слово і Діло» продовжує знайомити своїх читачів з обіцянками політиків, озвученими цієї ж пори протягом трьох років: аналізуючи те, що було обіцяно й виконано в цей самий період рік, два, або навіть три тому, нерідко можна відстежити тенденцію: є обіцянки, що повторюються різними чи тими самими політиками, є такі, що є логічним продовженням або наслідком попередніх. Цього разу пропонуємо до вашої уваги огляд зобов’язань вітчизняних політиків за січень 2014, 2015 та 2016 років.
Три роки тому цього місяця в Києві та у всій Україні саме тривали події Революції Гідності: захоплення держаних адміністрацій, перші спроби розгонів і, власне, перша кров. Саме тому січень 2014-го разюче відрізняється від січня 2015-го та 2016-го. Хоча й два останніх роки, на жаль, не були спокійними для нашої країни.
Січень 2014-го: агонія режиму Януковича та бруківка Порошенка
Увесь цей місяць пройшов для української столиці під знаком протестів: саме Київ був епіцентром Революції Гідності. Саме тоді Віктор Янукович під тиском громадськості таки дав обіцянку переформатувати уряд. Прозвучала вона 24 січня, а виконана мала би бути після 28 січня, коли було ухвалене відповідне рішення парламенту. Однак Рада рішення про відставку уряду проголосувала, але Янукович кадрових змін так і не провів. Виконувачем обов’язків прем’єр-міністра став колишній віце-прем’єр Сергій Арбузов, а більшість керівників відомств так і залишилися на своїх місцях, хоча й із приставкою «в. о.».
Того ж дня, 24 січня, тодішній міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко запевнив, що правоохоронці не будуть переслідувати мітингувальників, що брали участь в акціях на вул. Грушевського в столиці. Однак за фактом затримані під час заворушень там залишалися під вартою й після звільнення Захарченка, тож обіцянка виконана не була.
Значно дивнішим виглядає невиконання обіцянки, яку дав нинішній Президен, а тоді – один із лідерів опозиції – Петро Порошенко, про відновлення розібраної бруківки на тій-таки вулиці Грушевського біля стадіону «Динамо». Станом на 31 березня 2014 року комунальники не отримали від Порошенка грошей на ремонт понівеченої вулиці, тож «Слово і Діло» закрило це зобов’язання зі статусом «не виконано».
Січень 2015-го: анонс запуску нової поліції та страхи мобілізації
13 січня 2015 року народний депутат Сергій Пашинський пообіцяв, що його політична сила наполягатиме на тому, щоб суттєво обмежити імунітет українських парламентарів, а саме – скасувати їхню бронь від мобілізації. Відповідний законопроект (№1771-1) дійсно був зареєстрований у Раді, однак особливого ентузіазму щодо його лобіювання «Народний фронт» не виявив, й у вересні того ж року він був знятий із розгляду.
Наступного дня тему мобілізації підтримав і Президент. Щоправда, Глава держави говорив не про депутатів, а про солдатів строкової служби. Порошенко пообіцяв, що жоден призовник не направлятиметься в зону проведення АТО. Попри суперечливу інформацію щодо перебування солдатів-строковиків на Донбасі, офіційно жоден із них на лінії фронту не був, тож поки що ця обіцянка залишається зі статусом «у процесі виконання».
Саме в січні 2015-го українці вперше почули від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова чіткі терміни того, коли в країні нарешті запрацює нова патрульна поліція. Сказано – зроблено: перші патрульні вийшли на вулиці Києва 4 липня того ж року. Згодом те ж саме відбулося й в інших обласних центрах країни.
Січень 2016-го: пристрасті за кібербезпекою та солдатським харчуванням
22 січня міський голова Львова й за сумісництвом голова об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий запевнив, що він не допустить змін до Конституції в частині децентралізації, доки ззовні на Україну тиснутиме агресор. Ця заява стала продовженням цілком послідовної політики фракції «Самопомочі» в парламенті щодо цього питання.
Приблизно тоді ж «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку Президента Петра Порошенка про те, що в Україні буде створена Національна система кібербезпеки, в якій працюватимуть відповідні підрозділи СБУ та правоохоронних органів. 8 листопада секретар РНБО Олександр Турчинов підтвердив: така система наразі створюється.
Після чергового скандалу навколо харчування військовослужбовців ЗСУ міністр оборони Степан Полторак заявив, що відтепер це питання буде контролюватися системно. Обіцянка виконана, оскільки з 11 лютого в Міноборони працюють спеціальні мобільні групи, що займаються перевіркою якості харчування військовослужбовців, й їхні рейди до військових частин триватимуть доти, доки постачальники харчування не почнуть дотримуватися правил постачання та умов зберігання харчів.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»