У 2017 році Україна відчує на собі весь тягар кризових явищ, які накопичувалися протягом останніх десятиліть в Європі.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Рік геополітичних викликів для України. Головні тренди 2017 року на міжнародній арені» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Геополітичні зміни не обійдуть стороною ані Європу, ані США, ані східні країни, ані Росію. На цьому тлі Україні доведеться придумувати, як у таких умовах відстоювати свої інтереси, а зараз, окрім труднощів на шляху до євроінтеграції, не вистачає в принципі розуміння того, на яких базових цінностях заснований наш зовнішньополітичний курс», – наголосив політолог.
Як пояснює експерт, нинішня влада поки сама перебуває в непростих умовах щодо формування власного порядку денного в зовнішній політиці.
«З одного боку, війна на Донбасі однозначно визначила позицію щодо Кремля: Росія – зовнішній агресор і ворог, дипломатичні відносини з яким за нинішніх обставин неможливі. З іншого боку, саме РФ – одна зі сторін у рамках реалізації «Мінська», гарантами якої виступають країни ЄС. А в самому ЄС немає єдиної позиції щодо вирішення конфлікту в Україні», – розмірковує він.
Поки що, підкреслив експерт, формально ситуацію рятують санкції щодо Росії, запроваджені ЄС та США, але цей захід є відносним і тимчасовим.
«Вперше з часів завершення холодної війни у відносинах між Білим домом і Конгресом США ще до інавгурації президента відчувається напруження», – зазначив політолог.
«У Білому домі вважають, що РФ впливала на президентські вибори за допомогою кібератак. Але Трамп не вважає докази, які зібрали в ЦРУ про причетність російських хакерів до втручання в перебіг президентських виборів, достатніми для будь-яких подальших дій», – нагадав експерт рішення США про запровадження нових санкцій проти РФ.
«Одним із радників Трампа з геополітичних питань стане колишній держсекретар Генрі Кіссинджер. Подейкують, що саме він буде займатися пошуком оптимальної формули вирішення «українського питання». Кіссинджер завжди був проти прийняття України до НАТО й вважав за необхідне залишити її у сфері впливу РФ. Погана новина в тому, що в свідомості 93-річного політика навряд чи можна очікувати кардинальних змін», – аналізує Радчук.
При цьому, вкрай складною залишається ситуація в Європі. Невирішеними залишаються болючі питання мігрантської кризи та економічного співіснування, а «новим Brexit» погрожують ледь не в кожній європейській країні.
Як руйнується «велика» Росія: головні провали Путіна в 2016 роціЛідер ГО «Донбас SOS» проаналізував та оцінив основні провали політики керівництва РФ у нинішньому році.
«Найгірше, що популістські заяви знаходять підтримку серед пересічних громадян європейських країн, більшість з яких цьогоріч обиратимуть своє нове керівництво», – додав він.
«У Франції в лідерах Фійон і Марін Ле Пен. Обидва політики мають намір співпрацювати з РФ, скасувати санкції, а Україну віддати на розсуд Кремлю. У Німеччині також пройдуть вибори, а позиції Меркель похитнулися на тлі мігрантської кризи. Не зовсім зрозумілою є ситуація в Італії, Іспанії та Нідерландах», – констатував експерт.
Такі процеси, на його думку, дуже добре лягають у плани Кремля щодо України.
«Вже зараз Кремль за допомогою змін в інформаційній політиці підконтрольних «ДНР-ЛНР» дає чіткий сигнал Києву: домовитися щодо повернення частини Донецької та Луганської областей можна лише в разі визнання анексованого Криму територією РФ, оголошення амністії та проведення виборів», – вважає він.
Підсумовуючи, експерт зазначив, що з огляду на всі фактори, для України в зовнішній політиці є три головних зони ризику.
«По-перше, перезапуск Мінських угод за умовами, які не суперечитимуть національним інтересам, по-друге, план деокупації Криму та й, зрештою, варто позбутися ілюзій у питанні безвізового режиму», – резюмував Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «Рік геополітичних викликів для України. Головні тренди 2017 року на міжнародній арені».
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»