Суспільне. Колонка Романа Скрипіна

Роман Скрипінжурналіст, CEO в skrypin.ua

Чи можливо в Україні створити Суспільне телебачення і радіо? Так, можливо. Для цього необхідно зробити один-єдиний найважливіший крок: ліквідувати юридичні особи НТКУ та НРКУ.

Цим може опікуватися призначена урядом ліквідаційна комісія. Майно описане, проведений технічний та фінансовий аудит і все передано на баланс Міністерства фінансів. Далі оголошується конкурс серед багатьох команд, що претендуватимуть на створення Суспільного. На опрацювання концепції, виписання структури зі штатним розкладом, розробку реального бюджету та бізнес-плану (так-так, такої абсолютно не суспільної речі як бізнес-план) надається мінімум півроку.

Тим часом громадський сектор опрацьовує разом із західними партнерами (в обов’язковому порядку) та донорами схему з максимального убезпечення майбутнього Суспільного від залежності від Президента, уряду, парламента та бізнесу.

На прописання ефективної схеми, що згодом має стати частиною законодавства, теж необхідно мінімум півроку. Різноманітні державні органи, в тому числі Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення, можуть виступати в цьому процесі лише з дорачим голосом, а не визначати процедуру, позаяк вони є зацікавленими особами.

Коли стає зрозумілою прозора схема обрання Наглядової Ради Суспільного, її обирають.

«Громадське змовлення»: чи бути суспільному телебаченню? Думки із соцмережЯк українські політики, експерти та звичайні українці ставляться до питання проведення реформи суспільного мовлення - огляд соціальних мереж

І ось лише на цьому етапі, на конкрусній основі або на умовах фактичного тендеру, відбувається відбір однієї з запропонованих концепцій. Команду шукати вже буде не потрібно, вони будуть сформовані. У кожної команди, зрозуміло, буде свій лідер. Він же – майбутній очільник або очільниця Суспільного.

Ну й наостанок. У законі має бути прописана норма про беззастережне фінансування Суспільного урядом зі сплачених нами податків. І це не виключає створення акціонерного товариства, вартість акцій якого визначатиме ринок та успішність проекту.

Ось така проста схема.

Ви запитаєте: а що ж в буде ефірі в цей час? Відповім: НІЧОГО.

Країна ніяк не постраждає від відсутності продукту низької якості від монструазної структури НТКУ та її обласних філій.

Хоча ні, в ефірі було б доцільно дати побільше освітньго та пізнавального продукту на кштал National Geographic або Discovery – українською мовою. Новинна служба теж уже є й працює за межами України. Це українська версія каналу Euronews. Варіант? Варіант.

Жорстко реагувати на цензуру в НТКУСказано 14 вересня 2010 р.Статус обіцянки: Не виконано

Що ж відбувається у нас? М’яко кажучи – ІБД. Імітація бурхливої діяльності.

Тут ось є лінк на ефір квартирника на skrypin.ua, в якому брав участь Зураб Аласанія. Так-так, той, що гучно подав у відставку. Який втомився перебувати зв’язаним у позі «ластівки» й створювати в такий спосіб Суспільне.

Якщо відкинути гострі емоційні моменти, я таки в сухому залишку почув від Зураба, що він не збирається створювати Суспільне з нуля, він збирається боротися з системою, аби його створити. Якщо його призначать в середній перспективі знову керувати Суспільним. Ну і ще Зураб сказав, що для створення Суспільного необхідно мінімум 10 років.

Що це означає? Що весь цей час буде витрачено на боротьбу із системою, частиною якої є сам очільник НТКУ чи НСТУ (назва тут не важлива).

Для «медіаспільноти», яка монополізувала нині обмеженим колом людей право на визначення «правильних» та «неправильних» журналістів, «правильних» та «неправильних» громадських активістів тощо, це означатиме «величне століття» та «золоту пору» з отримання та розподілу різноманітних ґрантів на проведення тренінгів, круглих столів, громадських слухань, існування спеціалізованих інтернет-проталів, видань. І все це стосуватиметься звитяжної праці зі створенню Суспільного.

Окрім того, слід зазначити й спертися на вже доконані факти, що значну частину цієї «медіаспьноти» зі своєю метою використовують олігархи. Вони їх «пригодували» в певний спосіб. Квартири, машини і гроші, гроші, гроші... А квартирне питання, як відомо, псувало найзатятіших «борцунів». І найлегше було спокусити, як не дивно, «ліваків», які нічого робити не вміють, натомість добре знають як «віджимати» й розподіляти чужі здобутки під ніби-то шляхетними гаслами прагнення справделивості.

Якщо ж пригадувати в контексті публічних передвиборчих обіцянок, то обіцянка «створити суспільне мовлення» була у більшості політичних сил. І цей, здавалося б, прекрасний факт мав би вселяти оптимізм. Мовляв: усі ж «за»! Нашо витрачати 10 років? Проте все ж не так, як ми бачимо, слухаємо, читаємо. Кожна з політичних сил, або навіть кожен з окремих впливових політиків, які є одночасно й нічогісінькими такими скоробагатьками (за результатами е-декларування), бачать у Суспільному своє, кишенькове. Але фінансоване з Бюджету. Тобто нами.

Юрій СтецьМіністр інформаційної політики України
Стець має намір в 2016 році завершити реформу іномовлення в УкраїніСказано 25 травня 2016 р.Статус обіцянки: У процесі

Якщо говорити про найперший варіант закону про Суспільне, то там передбачалося якраз його створення через ліквідацію НТКУ. А потім Верховна Рада оговталась і вирішила вносити зміни. Тоді з’явилася моя заява в якості голови ГО «Громадське телебачення» з вимогою виконання ухваленого закону й припинення затягування процесу. Ви не уявляєте, скільки довкола почалося сичання. Навіть з боку колег на тому ж «Громадському». Говорили, що я не маю права на подібні заяви, їх треба узгоджувати з колективом тощо. Тепер я можу зрозуміти, звідки росли ноги в цього сичання: привіт, марксисти-вегани, свідки цноти сьомого дня та ляльки олігархів! Зураб тоді образився за мою «ініціативність»... І парламент таки вносить зміни, помінявши ключову тезу: створення Суспільного відбувається шляхом реорганізації НТКУ.

Ображайся чи не ображайся, Зурабе, але тоді тебе і зв’язали. І повісили у відомій позі.

«Медіаспліьнота» взагалі колективно переконувала мене, що Суспільне треба створювати без різких рухів, мовляв, треба бути реалістом й враховувати інтереси усіх сторін. Настворювалися. Тепер підписуєте чергове звернення, робите рішучу заяву. МО-ЛОД-ЦІ

Хіба що я не певен, що потенційні донори не сліпо-глухонімі й не бачать й не знають рівня розбещеності спокусами пост-майданних активістів. Знають. І, сподіваюся, роблять висновки. Суспільне можна і треба створити в Україні. Створити швидко та ефективно. Не розтягувати ґрантове задоволення на десятиріччя. Як? Прочитайте ще раз цей матеріал.

Роман Скрипін, спеціально для «Слова і Діла»