Після короткострокового сплеску ціни нафти після того, як країни ОПЕК домовилися про обмеження видобутку, трейдерами знову оволоділи ведмежі настрої на тлі незрозумілості, яким чином країни, що видобувають нафту, обмежуватимуть видобуток.
Про це повідомляє «Слово і Діло» з посиланням на глобальний фінансовий портал investing.com.
«Інвестори й трейдери сумніваються. Більш скептично налаштовані трейдери поставили питання про повну відсутність деталей, включаючи потенційно проблематичне питання про те, які країни будуть скорочувати видобуток», – сказав Майкл Маккарті із CMC Markets.
На 11:08 за Києвом ф'ючерси на нафту Brent торгувалися по $48,46 за барель, що на 0,47% нижче попереднього закриття після зростання до $49,09, коли торги відкривалися, – максимального показника з 9 вересня.
Ф'ючерси на американську марку WTI знизилися на 0,23% до $46,94 за барель, раніше досягнувши $47,47 – піку з 8 вересня.
«Ми бачимо відсутність зрозумілості й деталей, тому люди фіксують прибуток», – сказав Вірендра Чаухан з Energy Aspects.
Запаси нафти у США залишаються на рекордно високих рівнях для цієї пори року, повідомило EIA.
Нагадаємо, що в ОПЕК домовилися обмежити видобуток нафти, починаючи з листопада поточного року, коли будуть узгоджені конкретні рівні видобутку для кожної з країн, що входять до організації. До ініціативи можуть долучитися також країни, які не входять до ОПЕК, такі як Росія.
Аналітики Goldman Sachs вважають, що угода забезпечить зростання цін на нафту на $7-$10 в першій половині наступного року, але сумніваються, що угода буде дотримуватися в довгостроковій перспективі.
Як повідомлялося раніше, прогноз зниження ціни одного з ключових ресурсів до 20 доларів за барель цілком імовірний.
Водночас Китай готується відправити на експорт більше дизельного палива й бензину вже найближчими місяцями, незважаючи на традиційний період підвищення споживання в країні, що змушує турбуватися світовий ринок нафтопродуктів, який і без того страждає від перенасичення.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»