Тиждень, що минає, запам’ятається українцям не лише домовленістю про розведення військ на Донбасі, парламентськими засіданнями та черговою бійкою Парасюка, але й низкою нових, виконаних і провалених обіцянок політиків. В політичних заявах, що обговорювалися протягом останніх семи днів, знайшли відлуння й отриманий минулого тижня транш кредиту МВФ, і несподівані наслідки «закону Савченко», і старі розбірки давніх політичних опонентів. Однак про все по черзі.
Топ-3 невиконаних обіцянок
Секретний меморандум
Почнемо з актуального. Очевидно, що міністр фінансів Олександр Данилюк свого часу дав обіцянку оприлюднити текст меморандуму з Міжнародним валютним фондом під тиском опонентів, зокрема – парламентських популістів, чиї імена надто відомі, щоб їх називати. Як би там не було, а 1 червня очільник Мінфіну взяв на себе таке зобов’язання, проте публікувати текст в оригіналі не насмілився. Формальна причина – Кабмін чекає офіційного перекладу тексту. Мовляв, аби не виникли різночитання, як це вже неодноразово було з англомовними документами й заявами іноземних політиків (згадати хоча б торішню промову Байдена у Верховній Раді, неточний синхронний переклад якої ледь не викликав серцевий напад у українських патріотів). А може, гадають опоненти Данилюка, Кабмін намагається приховати окремі неприємні моменти угоди, завуалювавши їх в українському перекладі? Що там насправді – дізнаємось, лише коли матимемо обидві версії документу.
На перший погляд, відстрочуючи термін публікації меморандуму, Данилюк начебто не суперечить собі. Проте є одне «але». В інтерв’ю Соні Кошкіній, звідки й була взята ця обіцянка, він нічого не казав про переклад. А вимоги народних депутатів надати їм оригінал тексту поки так і залишаються без відповіді. Тому ця обіцянка отримала статус невиконаної.
Докази, яких немає
Нардеп від «Радикальної партії» Ігор Мосійчук так жадав вивести на чисту воду міністра енергетики Володимира Демчишина, звинувативши того в отриманні хабара від російського олігарха Костянтина Григоришина, що аж передумав це робити, які тільки той позбувся крісла. Приблизно так у двох словах можна описати історію протистояння «РПЛ» із колишнім очільником Міненерго, який свого часу був мов кістка в горлі для парламентських «радикалів», перетворюючись на об’єкт критики буквально після кожного рішення. І суть не в тому, чи отримував Демчишин хабар від енергетичного магната Григоришина (а підозри вважати так справді багато в кого були), а в тому, з якою безапеляційною впевненістю «радикали» стверджували про наявність у них доказів цього злочину. Що ж натомість? Як сказав, кореспонденту «Слова і Діла» в парламентських кулуарах сам Мосійчук, «існують лише непрямі, юридично непідтверджені, докази вини колишнього міністра енергетики Демчишина», а документи, що могли б це довести, знищені. Словом, бла-бла-бла.
In vino veritas
Ще одна актуальна провалена обіцянка цього тижня стосується ухваленого Радою закону №2739 про скасування ліцензії на торгівлю спиртними напоями, виробленими з власної сировини приватними винокурнями. Насправді, як кажуть самі винороби, для них це справжня маленька перемога, до того ж, дуже вчасна – в областях, що традиційно є осередками виноробства вина, саме триває збір урожаю. Проте декому до цього байдуже. Наприклад депутатам від «Відродження» і персонально – Віктору Бондарю. Він наприкінці травня божився, що депутатська група підтримає даний закон, а коли справа дійшла до голосування – не з’явився до сесійної зали. Більше того, більшість його колег по депутатській групі також або не голосували, або банально не прийшли на засідання. Таке от виведення на чисту воду за допомогою вина.
Топ-3 виконаних обіцянки
За Закарпаття!
Продовжуючи «хмільну» тему, не можу не відзначити, що є у «Слова і Діла» й виконані обіцянки щодо закону про скасування ліцензій на продаж алкоголю для приватних винокурень. Одна з них належить середньому з братів Балог – Івану. У своїй передвиборчій програмі у вересні 2014 року він зазначив, що домагатиметься скасування ліцензій на продаж алкоголю для приватних винокурень, що дасть можливість вільно продавати продукцію власного виробництва. Реалізувати це було нескладно – одним натисканням зеленої кнопки під час голосування 20 вересня. Тепер, гадаю, місцеві виноградарі не забудуть підняти келих (а коли треба буде – поставити галочку в бюлетені) навпроти прізвища свого покровителя.
Квартира олімпійцю
15 днів знадобилося меру Львова Андрію Садовому на те, щоб вручити бронзовому призеру Олімпійських Ігор з веслування на байдарках і каное Тарасу Міщуку обіцяні ключі від новенької квартири. Варто нагадати, що Міщук здобув нагороду не один, а в парі з представником Полтавщини Дмитром Янчуком, який своє помешкання від мерії Горішніх Плавнів отримав ще в серпні.
Винагороди героям Паралімпіади
Чи то резонанс навколо виступу українських паралімпійців, чи раптовий приступ сумління так вплинули на чиновників Мінмолодьспорту, однак обіцяні державою призові за виступ на Паралімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро надійшли на картки спортсменів, щойно літак із першими атлетами-учасниками Паралімпіади торкнувся української землі. Небувала оперативність, особливо, якщо загати історію, наприклад, із виплатою призових за перемогу на Олімпійських іграх у Сочі українським біатлоністкам. Приємно, що зачати традицію вчасної виплати призових спортивним героям нації чиновники вирішили саме з тих людей, які найбільше цього потребують.
Топ-3 обіцянок у процесі виконання
Кінець кредитної ейфорії?
Міністр фінансів України Олександр Данилюк у своєму зверненні з приводу надання Україні чергового траншу кредиту МВФ зробив гучну й неоднозначну заяву про те, що протягом дії програми макрофінансової допомоги Україні з боку Фонду уряд виплатить «всі борги, які було накопичено за останні роки» й надалі планувати розвиток за рахунок власних ресурсів. Які підстави були в міністра робити таку заяву – поки що незрозуміло. Проте вже можна уявити, який захват викликала вона у російських ЗМІ, які в кожній фразі міністра бачать натяк на погашення «кредиту Януковича».
Ліків вистачить усім
Принаймні це пообіцяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман на наступний рік. За його словами, уряд зможе закумулювати достатню кількість коштів для того, щоб у 2017 році забезпечити українців безкоштовними ліками. Нам усім, як і самому Гройсману, хотілося б повірити в надзвичайні здібності членів його уряду й особливо – пані Супрун, проте надто спокушатися не варто: подібні обіцянки звучать щороку.
Відкат «закону Савченко»
Ще одна обіцянка Гройсмана стосується так званого «закону Савченко», негативні наслідки якого країна вже почала відчувати. Як пояснив голова уряду, закон треба переглянути через те, що випущені на волю засуджені (до яких застосували правило прирівняння одного дня в СІЗО до двох – у в’язниці), звільнившись, продовжують коїти злочини.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»