Вам коли-небудь прилітав у голову ... бумеранг?
Якщо вам завжди було цікаво, як відчуває себе людина, яку отака іграшка, описавши красиве коло, лупить по тім'ячку, але ви якось не готові перевіряти на собі - я, здається, знаю, у кого можна запитати.
П'ятий день поспіль соціальні мережі вирують: нардеп Лещенко та його дівчина купили квартиру, велику і дорогу. А в країні війна. І ще незрозуміло, за які доходи. І взагалі, чого він. Квартира і справді тягне на об'єкт розкоші. Двісті метрів біля Золотих Воріт - це, звичайно, ще не Межигір'я, та й далеко не середній по столиці рівень.
Квартира розбрату: соцмережі обговорюють багатомільйонне придбання Сергія ЛещенкаКвартира Сергія Лещенка стала однією з найбільш обговорюваних тем в українському сегменті соціальних мереж.
Лещенко, треба віддати йому належне, відреагував адекватно: назвав джерела походження коштів (власні заощадження, велику позику у колег плюс ресурси пасії) і зажадав у Національного антикорупційного бюро перевірити його доходи. Мовляв, усе законнно.
НАБУ перевірить. Висловлю свою думку - швидше за все, підтвердить правоту Лещенко. Автор цих рядків бачив безліч прикладів, коли люди аналогічним чином збирали собі на житло, часом відкладаючи років по десять. Нехай і не на настільки розкішне, нехай на в три-чотири рази дешевше. Але ж і зарплати-гонорари у Лещенко (у всякому разі, в додепутатскій період) з його дівчиною були вищими за середні по країні.
У підсумку перед законом наш герой, швидше за все, чистий - хай навіть така відповідь НАБУ не влаштує багатьох. Питання покупки лежить швидше в моральній площині.
І ось тут починається цікаве.
Засуджувати людину з моральної точки зору в наш час складно: підвалини не встоялися. Можна до хрипоти сперечатися - а взагалі, розкіш під час війни, це нормально? Хтось вигукне - поки хлопці на фронті! .. Йому заперечать: хлопці на фронті для того, щоб у тилу люди могли нормально жити і радіти життю. "Так це взагалі не ваша справа!", - скаже третій. Мовляв, якщо все законно, то нікого не має обходити, на що людина витрачає свої гроші. Закінчився СРСР з його культурою щілин у замку і комсомольських зборів.
Казус Сергія Лещенка й повчальна історія про середньовічного мисливця на відьомПолітичний експерт Валентин Гладких розповів повчальну історію про те, як люди, що закликають до полювання на відьом (читай корупціонерів), самі стають жертвами такого полювання.
Загалом, навіть якщо взяти на себе право судити іншого, то якою мірою?
І ось тут чути гучний стукіт від дотику бумеранга з головою.
Біблійний вислів "якою мірою міряєте - такою і вам будуть міряти" чудовий. Він вказує нам на те, що людина повинна відповідати, як мінімум, тим стандартам, які сама застосовує до інших. Так, це той самий категоричний імператив Канта, вид знизу.
Іванющенко програв суд ЛещенкуКолишній депута від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко програв у суді справу проти народного депутата від фракції «Блоку Петра Порошенка» Сергія Лещенка.
Нині Сергія атакує та сама система взаємовідносин громадян і влади, яку він допомагав вибудовувати і на якій, в цілому, зробив собі ім'я. Люди, які розкладають його по кісточках, часом перегинаючи, йдуть прокладеною ним же стежкою.
У 2005-му році 25-річний Сергій заявив Віктору Ющенку про те, що звичка президентського сина жити на широку ногу, хоч і не порушує законів, проте в бідній країні викликає моральні питання.
Що б запитав 25-річний журналіст Лещенко у 36-річного депутата Лещенка? Насмілюся припустити: 25-річний журналіст Лещенко з'їв би 36-річного депутата з нечуваною приправою, не скривившись. І заслужив би овації. І так, він би, скоріш за все, чіплявся до деталей. І тиснув на моральний бік питання. І не погребував би, вибудовуючи лінію атаки, використовувати дані, отримані від політичних опонентів свого візаві. Був би в'їдливим, дотепним, не боявся б перегнути палиці, знищував би спроби виправдатися.
Власне, що і робить нині цілий хор голосів.
В принципі, Лещенко міг би пишатися тим, що подібно франківському Каменяру, проклав для інших дорогу, поставив стандарт. Хоча, звичайно, складно пишатися, коли ці інші обернулися проти тебе і луплять тебе молотами по всім доступним частинам тіла.
Найдивовижніше в цій ситуації - те, що людина, опинившись по інший бік мікрофона, не змогла або не схотіла достатньою мірою змінити своє сприйняття і зараз, здається, щиро дивується тому, що відбувається.
Власне, така, на мій погляд, основна мораль цієї ситуації. Все, що ви побудуєте, може бути використано проти вас, якщо в якийсь момент ви зміните статус або сторону. Це не повинно вас приголомшувати. Лещенко потрапив під мікроскоп, в який сам розглядав Андрія Ющенка. Але йому тепер складніше захищатися - основні контраргументи він сам успішно розбив одинадцять років тому.
Аналогічно якщо політиком або чиновником коли-небудь стане Дмитро Гнап - схоже, у складні для країни дні йому краще буде відразу йти в засідку, скасовувати всі угоди, припиняти всі свої справи і, головне, нічого не підписувати. Інакше його позицію будуть критикувати так само, як він критикував Петра Порошенка за кілька розчерків пера під час Іловайських подій.
Такий бумеранг апеляцій до морального аспекту. Якщо ви вже його одного разу кинули - запам'ятайте траєкторію і постарайтеся не встати у нього на шляху.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»