Критичний період отримання траншу МВФ був уже давно, ще в березні цього року.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, аналізуючи ситуацію із затримкою кредиту МВФ для України.
«Вперше інвестори та кредитори чекали, що Україна отримає новий транш від МВФ. Після цього нервозність і міжнародних кредиторів, і наявних, а також потенційних інвесторів України почала різко збільшуватися», – констатував Устенко.
За його словами, в цей період часу в України не було великих виплат, але потреба в іноземній валюті протягом цього року нікуди не поділася.
«Тому для того, щоб пережити нинішню ситуацію, все одно знадобляться гроші», – підкреслив він.
Крім того, не відбулося жодних зрушень на товарних ринках: не покращилася ситуація на зовнішніх товарних ринках України щодо аграрної, хімічної продукції та металургії.
«Навіть у перші 5 місяців цього року експорт знижувався. Більше того, не було серйозних прямих інвестицій в країну, а провал приватизації ОПЗ підтвердив, що інтерес інвесторів до українських активів є вкрай низьким», – додав економіст.
Складність у тому, що в України не буде жодного зовнішнього фінансування, якщо не буде програми співпраці з МВФ.
«Є програма з МВФ – є додатковий кредитний ресурс і від інших структур, кредитні гарантії та інвестиції», – зауважив він.
При цьому в України восени 2016 року починаються платежі за європейськими бондами, які реструктуризував попередній склад Мінфіну, й потрібно повернути близько $600 млн лише за європейськими облігаціями.
Також восени починається закачування газу до сховищ, а це додаткова валюта.
«Більш того, потрібно виплачувати держборги. Крім цього, в українського приватного сектора є зовнішні борги на суму, що перевищує $100 млрд. Їх потрібно або рефінансувати, або виплачувати. Для них, якщо немає програми з МВФ, означає, що вони мають отримати свої гроші якомога швидше», – аналізує спеціаліст.
Економіст припустив, що якщо не буде програми співпраці з МВФ, то обсяг, який доведеться виплачувати, може бути в річному вираженні на рівні $1-3 млрд, а це тиск на гривню.
«Для України закриті зовнішні ринки запозичення капіталу, з чого висновок: якщо не буде траншу восени 2016 року, ще якийсь час можна буде годувати ринок обіцянками, але потім ринок усе зрозуміє, а борги потрібно буде повертати, газ купувати й золотовалютні резерви як мінімум знизяться до позначки $10 млрд, що за всіма параметрами не перекриє тримісячний критичний імпорт», – пояснює Устенко.
В підсумку НБУ почне регулювати валютний ринок, тобто прибере з ринку всіх, хто створить непотрібний для нього попит, що впливатиме на різку девальвацію.
«На міжбанківський валютний ринок допустять лише Мінфін і НАК «Нафтогаз». Виникне множинність курсів і чорний ринок, на якому й буде смислове навантаження. Цей негативний сценарій має розуміти влада. Поки що є велика ймовірність, що його реалізація не буде допущена», – проаналізував ситуацію Олег Устенко.
Як відомо, в останній раз Україна отримувала транш від МВФ в серпні 2015 року. Глава Нацбанку Валерія Гонтарева розраховує отримати від МВФ до кінця року два кредитних транші загальним обсягом $2,7 млрд.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»