Інструмент впливу на владу шляхом подання та підписання електронної петиції набирає популярності серед українців. Майже рік минув відтоді, як в Україні запустили сервіс електронних петицій на сайті Президента. Відповідний закон про запровадження колективних електронних петицій як форми звернення громадян до органів влади Верховна Рада ухвалила в липні 2015 року.
Інститут електронних петицій давно успішно працює в США та в багатьох європейських країнах. Суть його проста: громадяни, попередньо зареєструвавшись та підтвердивши свої дані на сайті органу влади, збирають певну кількість підписів за ту чи іншу ідею, яку бажали б реалізувати. Відповідний орган влади реагує на таке звернення громадян у певні терміни. Так, для того, щоб у 10-денний термін Президент відповів на електронну петицію, потрібно, щоб вона зібрала 25 тисяч підписів протягом 3 місяців (90 днів).
Фактично, петиції не є інструментом прямої демократії, адже представники влади не зобов’язані чинити певні дії для реалізації тих ідей, за які проголосували громадяни. Втім, електронні петиції залишаються дієвим способом для громадян публічно дізнатися про позицію Президента, Кабміну, Верховної Ради чи органів місцевого самоврядування щодо того чи іншого питання. Адже органи влади так чи інакше, відповідно до закону, повинні надати відповідь на такі електронні звернення українців.
Відповіді на всі запитання
Наразі найпопулярнішим сервісом реєстрації електронних петицій є сайт Глави держави: за 11 місяців роботи на офіційному інтернет-представництві Президента було розміщено понад 21000 петицій від громадян. Триває збір підписів ще 2300 петицій. Українців турбує все: від цін на пальне та авто до припинення військових дій на Донбасі. Аналізуючи зміст петицій не важко помітити: на сайті Президента представлений своєрідний «зріз» основних та другорядних проблем громадян, з якими вони стикаються щодня.
Втім, приблизно 1 з 10 петицій має суто розважальний характер та більше спрямована на своєрідний тонкий «тролінг» Президента. Так, наприклад, 1 червня громадянин Максим Калніболотський зареєстрував петицію із вимогою «Перенести столицю України з Києва до Горішніх Плавнів».
«З метою збереження історичного Києва від варварської забудови, збереження тисячолітнього архітектурного ландшафту міста, створення зручних умов для проживання киян, керуючись досвідом таких країн, як Бразилія, Австралія, Туреччина, Казахстан та інших, перенести столицю України до міста Горішні Плавні (до перейменування – Комсомольськ, Полтавська обл. – Ред)», – йдеться в поясненні до електронного звернення.
Щоправда, найпопулярнішими серед українців є петиції із серйозними політичними та економічними вимогами. За популярністю зі збору необхідної кількості підписів є петиції про відставку Міхеіла Саакашвілі з посади голови Одеської обласної державної адміністрації. Попри те, що Президент вже призначив генеральним прокурором Юрія Луценка, громадяни досі збирають підписи за призначення на цю посаду Сергія Горбатюка та Давида Сакварелідзе – відповідні за популярністю петиції посідають 2-е та 3-е місця. На 5-му місці більше 6 тисяч українців за майже 2 місяці підписали петицію з вимогою оновити склад ЦВК. Ще більше 5 тисяч громадян вимагають знизити тарифи на газ для населення на 150%. Цікаво, що серед десяти найпопулярніших політичних іта економічних звернень до Глави держави є вимога законодавчо заборонити використання тварин у циркових виставах.
Чи реагує Президент на електронні звернення громадян? Так, у більшості випадків Петро Порошенко дійсно дає відповіді на найбільш резонансні питання від українців. Наприклад, на петицію, яка в рекордні терміни набрала 25 тисяч голосів – про вільне володіння короткоствольною вогнепальною зброєю – він відреагував відповідним зверненням до голови ВР із проханням ініціювати скликання засідання робочої групи конституційної комісії для обговорення можливості ухвалення закону «Про громадянську зброю та боєприпаси». Звичайно, таке формулювання може бути сприйнято як офіційна «відписка». До того ж, Президент ще до своєї офіційної відповіді на петицію щодо вільного володіння зброєю публічно висловився проти законодавчого запровадження цієї ідеї, пославшись на дані соціологічних досліджень. Згідно з даними, якими оперує Президент, близько 80% українців вважають подібну ідею шкідливою для суспільства.
Втім, не все так погано. Ще одна популярна петиція, яка набрала необхідну кількість голосів – про скасування розмитнення та акцизного збору на автомобілі вже має відповідний результат: днями парламент ухвалив закон про часткове скасування акцизу на вживані авто з ЄС. Раніше Президент відреагував на петицію громадян і звернувся до Кабміну з проханням розглянути дане питання.
Відповідає Президент і на відвертий «тролінг» з боку громадян. Так, він відповів і на петицію з вимогою «Призначити Тимошенко Юлію Володимирівну послом у Гондурас», яка набрала більше 27 тисяч підписів. «Відзначаючи високий інтерес громадян до механізму подання електронних петицій, маю зауважити, що система закордонних дипломатичних установ нашої держави розбудовується, виходячи із зовнішньополітичних пріоритетів України. Потреба в започаткуванні діяльності дипломатичного представництва в Гондурасі на чолі з надзвичайним і повноважним послом України наразі відсутня», – дипломатично відповів Глава держави.
Невиправдані очікування?
Не пасуть задніх і в регіонах. Звичайно, масштаб питань, які порушуються в електронних зверненнях громадян на сайтах місцевих органів влади, зовсім інший. Так, наприклад, на сайті електронних петицій до міської ради Івано-Франківська основними темами, які турбують мешканців обласного центру, є покращення благоустрою міста, ремонт доріг, встановлення світлофорів, будівництво дитячих майданчиків. Цікавою є й інша статистика: серед 889 зареєстрованих петицій, лише 6 набрали необхідну кількість голосів і були взяті до розгляду місцевою владою.
Цікаво, що у Вінниці відсоток відповідей на петиції, які навіть не набрали необхідних для реагування 350 підписів, є значно вищим. Незважаючи на те, що петиція з вимогою продовжити автобусний маршрут №29 до зупинки Лугова (Тяжилів) набрала лише 47 підписів, місцева влада відреагувала й на неї, повідомивши жителям про нерентабельність продовження маршруту, а також запропонувавши альтернативні шляхи сполучення. Загалом у Вінниці місцева влада відреагувала на 183 петиції із загальної кількості в 320.
Ще одна цікава особливість – регіональна активність громадян. Так, у Львові за період існування сервісу електронних петицій було зареєстровано 540 звернень, а в Кіровограді – лише 40. При цьому найпопулярніші петиції в містах Західної України набирають від 500 до 700 електронних підписів громадян, тоді як у Чернігові та Сумах ця цифра перебуває в межах 150-200.
Попри корисність електронних петицій як засобу для комунікацій між громадянами та владою, впливовість цього інструменту на реальні зміни в житті суспільства є вкрай низькою. Пояснюється це тим, що саме по собі підписання петицій не має жодних правових наслідків. Наразі це не більш ніж масштабне за своєю суттю опитування громадської думки з приводу актуальних проблем в Україні.
Експерти констатують, що сайт з електронними петиціями до Президента давно перетворився на майданчик для висловлення політичних поглядів. З іншого боку, бум популярності вже минув: як і прогнозували аналітики, після того, як кількість електронних петицій до Глави держави сягнула більше 10 тисяч, сайт просто перетворився на своєрідний форум, де можна висловити свої думки з будь-якого приводу.
Звичайно, влада й сама може використовувати інструмент петицій для власної користі. Наприклад, ініціювавши збір підписів «з народу» та набравши необхідну кількість голосів підтримки, петиція може перетворитися й на законопроект, який уже начебто отримав схвалення від населення. Подібними маніпуляціями на популістських темах для громадян можуть скористатися й політичні партії під час передвиборчих перегонів, щоб мобілізувати свого виборця.
Політологи ж наголошують на іншій небезпеці: сам інститут петицій є своєрідним відволікальним маневром від справді ефективного способу народного волевиявлення та впливу на життя в суспільстві – йдеться про ініціативи щодо проведення референдуму з тих чи інших важливих питань. Влада вже 2 роки обіцяє ухвалити новий закон «Провсеукраїнський референдум», який надавав би дійсно впливові важелі для громадян якісно впливати на політичні процеси. Однак поки що вся ініціативна енергія українців каналізується у відвідуванні електронних представництв влади та підписанні петицій, які не є правовим механізмом для ухвалення серйозних рішень.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»