Менш ніж за місяць розділ «Електронні петиції» на сайті Президента України відвідали більше мільйона осіб. Просити у Президента можна що завгодно: від літаючих галушок до дозволу на носіння вогнепальної зброї та скасування депутатської недоторканності. Головне, щоб петиція набрала підтримку не менше 25 тисяч підписів громадян протягом не більш ніж 3 місяців із дня оприлюднення.
За таких умов Президенту доведеться відповідати. Щоправда, досвід першої петиції, яка набрала достатню кількість голосів, показав: відповідь Глави держави може не сподобатися автору звернення. Про перші результати системи електронних петицій «Слову і Ділу» розповів один з ініціаторів та авторів законопроекту, керівник групи електронної демократії «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Лобойко.
Електронні петиції ефективніші за «паперові» звернення
Насправді, система звернень громадян до Адміністрації Президента працювала давно. Просто тепер «паперову» роботу перенесли в онлайн. Десятки тисяч листів щорічно приходили на адресу Адміністрації, і хоч електронних петицій зараз надходить значно більше, роботи у фахівців АП має поменшати.
«В Адміністрації Президента є спеціальний підрозділ, фахівці якого опрацьовують звернення громадян. І роблять вони це ще з 96-го року – з того часу, як в Україні існує закон про звернення громадян. За рік Адміністрації доводиться обробляти близько 250 тисяч звернень. Всі вони надходять у паперовому вигляді. При цьому 90-95% з них взагалі не за адресою», – зазначає Лобойко.
Шимків: електронна петиція – це не інструкція до виконанняЕлектронна петиція започатковує діалог для вирішення поставлених та підтриманих суспільством питань і не вважається інструкцією до безумовного виконання.
Перед тим, як потрапити на президентський сайт, петиції проходять перевірку. Фахівці АПУ відсіюють відверто божевільні зверненя – вони мають не суперечити Конституції і бути коректними. Також неприпустимі заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганда війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Перший млинець
Порошенко не підтримав першу електронну петицію українців. Офіційне рішення на президентському сайті так і не з'явилося, як було обіцяно, в 10-денний термін.
На своїй сторінці в Facebook заступник глави АП Дмитро Шимків пояснив, що це сталося, тому що не спрацювали внутрішні процеси. Він нагадав, що відповідь мала бути опублікована 22 вересня.
Однак свою позицію щодо легалізації зброї Президент висловив дещо раніше. Глава держави в інтерв'ю українським телеканалам прокоментував, що громадянам не варто надавати право вільного володіння вогнепальною зброєю. Петро Порошенко послався на дані соціологічних досліджень, які показують, що лише 11% українців підтримують вільне володіння зброєю, а 82% – проти.
Чим небезпечні подібні ініціативи громадян, «Слову і Ділу» спробував пояснити радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк. Каже, що особисто він в цілому позитивно сприймає й інститут електронних петицій, і власне саме питання легалізації вогнепальної зброї. Однак слід на законодавчому рівні передбачити, щоб ця зброя не потрапила до рук неадекватних людей.
Наслідки війни: чи отримають громадяни України право на зброю? ЕкспертПолітолог поділився міркуваннями щодо інформації про те, що петиція про вільне володіння зброєю набрала 25 тисяч підписів і була подана на розгляд АП.
«Ми чудово розуміємо, що зараз країна перебуває в стані, коли вона практично кишить зброєю. Зброя нелегально надходить із зони ведення активних бойових дій. На жаль, ми знаємо сумні і трагічні наслідки такого нелегального використання цієї зброї, – наполягає Шкіряк. – Сьогодні є певні застереження. Навіть у деяких штатах США на сьогодні є ініціативи переглядати ці закони, оскільки є проблеми з тими людьми, які мають легальну зброю».
Разом з тим Шкіряк зазначив, що українці й зараз можуть цілком легально володіти зброєю, щоправда, не вогнепальною. Однак, коли мова йде про захист, цього цілком достатньо, упевнений радник глави МВС.
Чого хочуть українці?
Петиції – лакмусовий папірець суспільного настрою, реакція на проблеми сучасності. На президентському сайті найпопулярніші на сьогоднішній день звернення, що стосуються посилення відповідальності чиновників. Відреагували українці й на гучні затримання корупціонерів, тепер просять Президента не відпускати нечистих на руку політиків за грошові застави. Саме такого ефекту й очікували автори ініціативи.
«Люди реально хочуть спілкування з владою. Популярність божевільна: за три тижні цей сервіс отримав близько мільйона трьохсот унікальних користувачів. Популярність сайту Президента зросла в рази», – відзначає експерт «РПР» Сергій Лобойко.
Активність громадян цілком передбачувана, українці давно чекали такого інструменту прямої демократії, як петиція. За перші тижні 25 тисяч голосів підтримки вже набрали близько десятка звернень. Серед проблем, які порушують автори петицій – скасування розмитнення та акцизного податку на імпорт авто, введення системи голосування за відбитками пальців у Верховній Раді, вибори за відкритими партійними списками та зняття депутатської недоторканності.
Разом з серйозними пропозиціями та зауваженнями українці висувають і цілком абсурдні. Наприклад, як створити літаючі галушки, легалізувати марихуану, укласти союз з Галактичної Імперією і зробити Президентом України Міккі Мауса. Інші кадрові пропозиції в петиціях українців – призначити Саакашвілі прем'єр-міністром чи Тимошенко послом Гондурасу. Хоч це і виглядає, як тонкий політичний тролінг, підтримка у таких петицій гідна і, схоже, Президенту доведеться надати офіційну відповідь.
«Таких жартівливих петицій там також дуже багато, і особливість українського підходу до цього інструменту в тому, щоб штучно петиції не забороняти. Щоб було видно інтелектуальний рівень тих, хто звертається, це наш народ», – коментує Лобойко.
Електронні петиції поширяться на уряд і парламент
За задумом авторів закону про петиції, вже за рік електронні звернення повинні стати нормою і для парламенту, і для уряду. А ще до такої форми спілкування з електоратом фахівці радять придивитися і місцевій владі. «Електронні звернення повинні працювати і на місцевому рівні. Тим більше зараз, в контексті виборчої кампанії. Всі, хто йде на вибори, повинні подумати щодо розвитку електронної демократії, в тому числі на місцях», – рекомендує експерт.
Президент відповість: в Україні з'являться електронні петиціїВерховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому президентський законопроект про електронну петицію та електронне звернення громадян до органів влади.
Зараз, щоб потрапити на стіл Президента, петиція має зібрати 25 тисяч голосів. Однак автори проекту електронних звернень прогнозують, що в майбутньому цю планку варто підняти. Мовляв, українці прогресивні та ІТ-підковані, а тому з легкістю назбирають і 50, і 100 тисяч голосів, звичайно, якщо прохання дійсно того варте. «Американці буквально ще 10 років тому починали з 5 тисяч і зараз дійшли до 100 тисяч. Ми виявилися більш прогресивними і можемо рухатися вперед», – прогнозує керівник групи електронної демократії «Реанімаційного пакету реформ».
Попри шалену популярність електронних звернень, цей бум триватиме недовго. По-перше, спектр тем петицій досить широкий, а тому скоро охопить більшість суспільно важливих запитів українців. Експерти прогнозують, що це може статися, як тільки кількість зареєстрованих петицій досягне позначки 10 тисяч. В цілому ж, перший етап електронних звернень українці пройшли успішно. Тепер справа за Президентом: те, як він відреагує на перші петиції, закладе ставлення до цього інструменту.
Наталія Нестерова, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»