Сьогодні виповнюється рівно 2 роки з моменту історичного голосування України на президентських виборах, переможцем яких став Петро Порошенко – людина з неоднозначною біографією, високими бізнес-здібностями та дипломатичними навичками. Ймовірно, саме остання якість і допомогла Порошенку здобути перемогу в першому турі виборів, причому зі значною перевагою над конкурентами: найближча переслідувачка нинішнього Гаранта, Юлія Тимошенко, на виборах 25 травня 2014 року набрала 12,8% голосів виборців проти 54,7% у Порошенка.
Обраний на хвилі постреволюційного оптимізму й на тлі розгортання військових дій на Сході, Порошенко розмірковував досить різко, щоб бути підтриманим радикальною частиною населення, й досить тверезо, щоб залучити людей із помірними поглядами. Через два роки «Слово і Діло» вирішило по-новому поглянути на обіцянки Президента та показати, що зі сказаного ним було популізмом, а що потягнуло за собою реальні дії.
Варто відзначити, що до загальної статистики відповідальності Порошенка включені не лише його Президентські та передвиборчі обіцянки, а й ті зобов'язання, які він брав на себе в ранзі глави наглядової ради Нацбанку, міністра економрозвитку і закордонних справ, а також депутата Верховної Ради чотирьох скликань: незважаючи на те, що основну кількість обіцянок він дав саме як Президент України, «Слово і Діло» прагне продемонструвати його загальну відповідальність як державного діяча.
Таким чином, починаючи з 2011 року, Петро Порошенко дав загалом 298 обіцянок, з яких виконав 123, тобто 41%. 70 обіцянок нинішнього Глави держави отримали статус «не виконано», ще 105 наразі мають статус «у процесі», що означає, що термін їх виконання ще не сплив.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»