Мало не кожен пленарний тиждень Верховної Ради, під час якого народні депутати нібито мали б демонструвати найбільш плідну роботу з ухвалення нових законів, завершується ще одним додатковим вихідним. Порожня сесійна зала парламенту в післяобідній час п‘ятниці пленарного тижня вже стала своєрідною традицією «інтенсивної роботи» народних обранців.
Серед усіх негативних явищ, які концентрує на собі Верховна Рада, найменший подив у пересічного українця викликає відсутність бажання в більшості нардепів працювати на благо суспільства. Загальновідомо: народний депутат – це не просто обраний представник народу, це ще й виразник інтересів певної політичної сили, фінансово-промислової групи чи підпільний бізнесмен. А оскільки нардеп – людина вкрай заклопотана, такі дрібниці, як відвідування парламенту та голосування за закони, більшість із них не вважають якимось пріоритетним завданням. До того ж, суттєвого покарання за таку поведінку в Конституції та регламенті парламенту не передбачено. Тож, єдиним можливим контролером у подібній ситуації є процес виборів.
Геращенко закрила засідання Ради: в залі були присутні лише 30 депутатівВіце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко закрила парламентське засідання через відсутність 226 народних депутатів у сесійній залі.
Подібний стан речей веде до неухильного збільшення недовіри суспільства до інституту парламентаризму. До того ж, девальвує сам принцип роботи представницького органу влади: виборці готові обирати депутатів до Ради за гречку, гроші, відремонтовані під’їзди та облаштовані парки, адже знають, що під час своєї каденції нардеп у парламенті може займатися виключно своїми справами, а не представляти їхні інтереси.
Останні соціологічні опитування засвідчують вкрай низький рівень довіри громадян до всіх інститутів влади. Верховна Рада – в лідерах недовіри. Так, за даними дослідження центру SOCIS, проведеного у квітні 2016 року, лише 0,7% опитаних довіряють діям парламенту. Скоріше довіряють – 8,4%, а не довіряють парламенту – 90%. При цьому найнижчий рівень підтримки законодавчого органу – у столиці та серед опитаних респондентів південних регіонів України, де цей показник дорівнює нулю.
Українці вже звикли до різних антирейтингів від ЗМІ та громадських організацій, основними дійовими особами яких є саме народні депутати. Серед найпопулярніших – рейтинги «прогульників» та «кнопкодавів». При цьому журналісти та громадські активісти фіксують не лише небажання народних обранців брати участь у пленарних засіданнях, але й загалом у будь-якій законодавчій роботі.
Змінити ситуацію взявся новий спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Нещодавно він оголосив про намір повністю реформувати роботу парламенту, а також внести зміни до законодавства, які посилюють дисциплінарну відповідальність народних депутатів. Та чи вдасться йому втілити бодай частину із запланованого?
В напіврозслабленому стані
Дійсно, ініціативу переформатувати діяльність законодавчого органу можна лише вітати. Напіврозслаблений режим, у якому звикли працювати нардепи в той час, коли країна потребує системних змін, лише підвищує градус суспільної напруги та недовіри до Верховної Ради.
Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектівЯкі найважливіші законопроекти готують до розгляду у Верховній Раді народні депутати України, проаналізували експерти аналітичної групи Левіафан.
Так, попри те, що народні депутати за календарним планом мають працювати не лише в сесійній залі, а також у комітетах та округах, вони усілякими хитрощами намагаються зменшити кількість робочих днів. Так, експерти підрахували, що під час пленарного тижня профільні комітети проводять найбільшу кількість засідань, хоча для цього спеціально відведено цілих півмісяця. До того ж, сама відвідуваність комітетів у середньому складає близько 74% – деякі народні обранці брали участь всього в кількох засіданнях свого комітету.
Декларуючи свою депутатську зайнятість під час тижня роботи в комітетах, народні обранці часто займаються власними справами (в тому числі й бізнесовими), або відверто поринають у політичну активність.
На думку спікера парламенту Андрія Парубія, змінити ситуацію зможуть відповідні зміни до закону «Про регламент Верховної Ради». Такий законопроект розробляється та буде внесений на розгляд парламенту вже найближчим часом.
Зокрема, голова ВР пропонує збільшити кількість пленарних тижнів з 2 до 3. Традиційну «годину уряду» пропонується розширити до 3-годинних дебатів між нардепами та урядовцями й перенести цю процедуру з п’ятниці на понеділок. Тоді як вівторок і четвер Парубій пропонує зробити повністю пленарними, лише з 2-годинною перервою між ранковим та вечірнім засіданнями. В середу нардепи цілий день працюватимуть у комітетах, який о 16:00 пропонується завершувати засіданням новоствореного органу – Радою голів комітетів. Саме на основі напрацювань цього органу пропонується формувати основу для пропозицій порядку денного парламенту. Аби не розслаблятися, спікер пропонує проводити погоджувальну раду фракцій не по понеділках, а наприкінці тижня – у традиційно «вихідну» для парламентарів п’ятницю.
Запропоновані спікером новації є дійсно революційними. Так, тиждень роботи в комітетах фактично ліквідовується, графік роботи парламентарів стає щільнішим та напруженішим. Народні обранці 2 тижні поспіль мають активно поєднувати законотворчу роботу і в комітетах, і в сесійній залі парламенту. Зберігається лише третій, традиційний поки що тиждень для роботи нардепів у округах.
Ще одна зміна в роботі парламенту стосуватиметься «фільтрації» законопроектів. Пропонується, щоб законопроекти отримували висновки та «візу» від 3-х комітетів – бюджетного, з питань боротьби з корупцією та з питань євроінтеграції. В комітетах мають визначити рівень популістичності законопроекту, його відповідності євроінтеграційним прагненням та прорахувати рівень корупційних ризиків. «Це дозволить нам домогтися того, що законопроект, який входить на розгляд до зали, мав би достатньо серйозне профільне обговорення й достатньо ґрунтовне опрацювання на етапі підготовки до входження до пленарного тижняь», – пояснив логіку запропонованих змін Парубій.
Тільки батогом
Ще один виклик, який будь-що необхідно подолати для ефективної роботи парламенту, – змусити народних депутатів працювати. Із цим можуть виникнути найбільші складнощі. Так, аби вирішити це питання, спікер пропонує штрафувати депутатів, які відсутні на роботі без поважних причин.
«Кнопкодавство» депутати замінять неявкою на вирішальні голосування – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо звернення Президента України до Володимира Гройсмана з приводу зміни системи голосування в Раді.
Проте самі депутати заздалегідь прирекли таку ідею на провал. Причина – у відсутності ефективної системи моніторингу присутності депутата на робочому місці. «Спікер ВР запропонував штрафувати тих, хто відсутній у залі. А як він буде вирішувати, хто відсутній, а хто був? Керівництво ВР хоче робити це згідно з електронною реєстрацією. Але, як ми бачимо, згідно з електронною реєстрацією, депутати всі в залі. А ось згідно з письмовою реєстрацією, більшість із них відсутні», – зауважив на своїй сторінці у Facebook позафракційний нардеп Борислав Береза. Крім того, за його словами, в кожній фракції є людина, яка централізовано відповідає за процес електронної реєстрації нардепів. Єдиний вихід із цієї ситуації – запровадити повністю письмову реєстрацію народних обранців, згідно з якою їхня присутність на роботі підтверджуватиметься особистим підписом.
Ще в грудні минулого року Президент Петро Порошенко пропонував піти ще далі. Тоді він звернувся до голови Верховної Ради розглянути пропозицію достроково позбавляти мандатів тих народних обранців, які без поважних причин пропустили 3 пленарних засідання парламенту.
На заваді подібним ініціативам стоїть тривалий та складний процес змін до Конституції. Фактично, саме це унеможливлює створення процедури позбавлення депутатського мандату через прогули, адже для цього потрібна буде згода більшості нардепів. Навряд чи вони в цьому зацікавлені.
Поки що, на думку більшості експертів, найефективнішим методом впливу на відвідуваність нардепів є запровадження максимальної публічності їхньої діяльності. Тобто потрібно запровадити обов’язкову телетрансляцію в режимі онлайн усіх комітетів та на законодавчому рівні затвердити подібні ініціативи.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»