Блокада Криму вже починає ускладнювати ситуацію, а в разі збройної загрози держава не гарантує безпеки активістам.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політичний експерт Василь Мокан, аналізуючи інформацію про те, що учасники енергетичної блокади Криму не дозволили спеціалістам «Укренерго» відновити подачу світла до окупованого Криму.
«Серед активістів є представники як більш поміркованого, так і радикального крила. Як відомо, представники Меджлісу погодилися на часткове відновлення однієї з трьох електромереж і ця позиція погоджена з центральною владою. Натомість представники «Правого сектору» – радикальні. Вони хочуть повної блокади, але мінус цієї стратегії в питанні: а що далі?», – розмірковує експерт.
Блокаду Криму здійснив кримськотатарський народ, а не українська влада – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо заяви Президента про те, що Україна готується до торгової блокади Криму.
На його думку, зараз блокада лише ускладнює ситуацію з деокупацією Криму. Енергоблокада вже досягла мети – Крим повернувся на порядок денний.
«Разом з тим, оскільки офіційно центральна влада не підтримує енергоблокаду й це не є її позицією, то, відповідно, відсутня й стратегія повернення Криму до складу України, а значить, і на офіційному рівні відсутня подальша стратегія блокади Криму, хоча кримські татари заявили й про можливість морської блокади», – пояснює Мокан.
«Це все може призвести до того, що просто почнеться збройний конфлікт, і ніхто не гарантує безпеку тим активістам, які цю блокаду організовують. Тут проблема в тому, що немає стратегії держави, і поки її не буде, будь-які дії активістів ставлять під загрозу і їх особисто, і процес врегулювання цього конфлікту», – вважає він.
За його словами, найбільш правильним кроком було б на рівні офіційного Києва виступити з пропозиціями щодо ситуації в Криму.
«Подальша ізоляція Криму ставить РФ у певне становище щодо жителів півострова й може спровокувати їх на збройний військовий конфлікт», – припускає політолог.
«А часткове відновлення електроенергії, ймовірно, не тільки погоджено з Києвом, але і є частиною кулуарних домовленостей, в тому числі з російською стороною, і, можливо, це зроблено для того, щоб запобігти радикальним крокам РФ та підконтрольних їм бойовиків», – припускає Василій Мокан.
Нагадаємо, що 22 листопада через підрив електроопор в Херсонській області до Криму перестала надходити електроенергія з материкової частини України. На півострові оголошено режим надзвичайної ситуації.
2 грудня Президент РФ Володимир Путін запустив першу нитку енергомоста з Кубані до Криму, але вже 5 грудня енергоміст не витримав навантаження й сталася аварія.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»