Події в центрі Парижа сколихнули весь світ. За декілька годин одразу в кількох багатолюдних місцях французької столиці терористи-смертники здійснили низку атак, в результаті чого загинуло 129 людей і близько 300 були поранені. Своїм почерком ці події нагадали терористичну атаку на Всесвітній торговельний центр у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Саме цей день прийнято вважати початком нової ери загроз цивілізованому світу, спільне ім’я яким – міжнародний тероризм.
Сигнал для європейців пролунав ще з початку гібридної війни на Донбасі та анексії Криму «ввічливими чоловічками», які зрештою виявилися військовими РФ. Для терористичної тактики просування своїх інтересів не існує кордонів та ідеологічних розбіжностей – страх за своє життя та пошук шляхів забезпечення безпеки змушує цивілізований світ поступатися власними принципами.
Про це давно здогадалися в Кремлі, цьому вже багато років намагаються протистояти у США, проте вперто намагалися не помічати в Європі. Трагедія малазійського рейсу MH-17 лише на мить змусила європейців по-новому поглянути на проблеми «далекої» України. І навіть стрілянина в редакції французької газети Charlie Hebdo на початку 2015 року не стала попереджувальним сигналом для Європи нарешті змінити ставлення до найбільшої загрози безпеці 21-го сторіччя. І річ не в походженні самого явища тероризму, а в ставленні цивілізованого світу до нових викликів безпеки.
Цікаво, що ті ж самі французькі філософи сучасності попереджали своїх співгромадян та все людство у необхідності реагувати на небезпечні виклики тероризму. Адже це явище не має національності, не бачить суттєвих перепон на кшталт кордонів та не визнає влади будь-яких держав чи ідеологій. Адже тероризм заперечує саму цінність людського життя. «Радикальна відмінність нового тероризму полягає в тому, що володіючи всіма видами зброї, виробленими даною системою, терористи володіють ще одним видом – своєю власною смертю, і це стає фатальним для інших», – зазначав видатний французький філософ сучасності Жан Бодріяр в своїй статті «Дух тероризму», яка вийшла після трагічних подій 11 вересня 2001 року. Шукати відповіді на питання походження тероризму як явища та шляхів боротьби із ним Бодріяр радив у самій суті сучасної цивілізаційної системи цінностей Заходу.
У своєму байдужому ставленні до проблеми тероризму європейські лідери готові були піти на будь-які компроміси в питаннях, які безпосередньо не стосувалися безпеки їхніх співгромадян. Приблизно за цією логікою до цього часу відбувалися мирні перемовини переговорної контактної групи, за результатами якої пильно слідкує «нормандська четвірка». Втім, застосування вогнепальної зброї з метою терору з боку тодішньої влади проти учасників мирних протестів під час Революції Гідності у Європі не поспішають визнавати «злочинами проти людяності». Так, у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі попередньо встановили, що дії силовиків не мали подібних ознак під час подій на Майдані в 2013-2014 роках. «Хоча ці обставини вказують на те, що злочини, які розглядалися, не відповідають поняттю злочину проти людяності, суд звертає увагу, що на Майдані відбулися серйозні порушення прав людини», - зазначається в доповіді прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі, яка була оприлюднена напередодні розстрілів у центрі Парижа.
Лідери європейських країн вже повідомили, що події у Франції назавжди змінили ставлення до питання безпеки. Масштаби «пробудження» європейців та їхніх активних попереджувальних дій проти тероризму у всіх його проявах, вочевидь, зможуть оцінити й в Україні. Адже саме на Донбасі відбувається одне з вирішальних протистоянь із новим типом терористичних загроз.
У пошуках терористичного сліду
Про серйозність заходів щодо знаходження та покарання винних у терактах свідчить оголошений у Франції режим надзвичайної ситуації, який не оголошувався з часів Алжирської війни у 1956 році. «Франція перебуває у стані війни», - підкреслив президент Франсуа Олланд, заявивши про намір посилити військову присутність у Сирії, зокрема продовжити участь у бомбардуваннях позицій ІДІЛ. Саме терористичне угруповання «Ісламська держава» нібито взяло на себе відповідальність за теракти у Парижі. Мовляв, події у Парижі – це відповідь французам на участь у війні в Сирії.
У самій Франції та ЄС вже знайшли кількох соратників терористів-смертників та продовжують активні слідчі дії щодо виявлення мережі терористичної організації. Влада не сумнівається: теракти були сплановані в ІДІЛ, тож ця терористична загроза має бути знищена. «Акти війни, які відбулися в п'ятницю, були сплановані в Сирії, організовані в Бельгії. Франція посилить операції в Сирії», - заявив президент Франсуа Олланд. Примітно, що французька влада планує заручитися допомогою союзників: спочатку Олланд відвідає США, потім – планує візит до Москви.
Втім, аналітики не впевнені, що саме ІДІЛ є організатором такого роду терористичної атаки. Саме ісламісти могли стати зручною «зброєю», виконавцями смертельної загрози у запланованих діях більш витонченого ворога. Напередодні атак у Парижі в американських ЗМІ з’явилась інформація з посиланням на джерела у спецслужбах США про те, що катастрофа з падінням російського літака Airbus A321 на Синайському півострові пов’язана з дією вибухового пристрою. До того ж, із посиланням на ті ж джерела, мова йшла про годинниковий механізм, що мав нібито спрацювати над територією України. Вочевидь, смерть десятків росіян могла бути спланованою акцією – і, знову ж таки, несподівано відповідальність на себе за даний терористичний акт нібито взяла ІДІЛ.
Природньо, що після терактів у Франції, по всій території ЄС були посилені заходи безпеки. Деякі країни навіть заявили про перегляд програм із подальшим розміщенням переселенців та нелегальних мігрантів із країн Близького Сходу. Тим часом Європа готується до інших небезпек: у Німеччині та Скандинавських країнах посилили антитерористичні заходи. Втім, боятися слід не лише ісламістів. У британських ЗМІ з’явилося інтерв’ю з президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим, в якому він наголошує на небезпеці руйнівних впливів Росії на території Балкан. Президент Болгарії розповів про свої підозри з приводу організації російськими спецслужбами масованих кібератак на держустанови Болгарії, а також про те, що російські військові літаки почали впритул наближатися до повітряного простору країни. Плевнелієв також звинуватив ЄС у занадто несерйозному ставленні до проблем безпеки та закликав керівників усіх європейських країн діяти ефективніше. «Подивіться на імміграційну кризу, і багато інших «пожеж», які нас очікують. Ми реагуємо на загрози занадто пізно. Сьогоднішній ЄС має справу з рекордною кількістю криз, але лише реєструє ці кризи, а не вирішує їх», - вважає президент Болгарії.
Саме Балканський напрямок історично є одним із уразливих місць «старої» Європи. Окрім прогалин у кордонах, серед балканських країн є й такі, які давно симпатизують російському лідеру та підтримують прокремлівську політику. Так, зокрема, сильними залишаються російські зв’язки та впливи у Сербії та Чорногорії.
В передчутті нової ролі
В Україні із співчуттям та розумінням сприйняли трагедію в Парижі. Президент Петро Порошенко провів нараду із силовиками, після якої було прийнято рішення посилити заходи безпеки в українських аеропортах, містах та на кордонах.
Водночас у соціальних мережах, окрім співчуттів, українські громадяни почали активно висловлювати заклики до європейських лідерів змінити своє ставлення й до конфлікту на Донбасі. Адже саме європейські лідери були одними з активних ініціаторів переговорного процесу у Мінську, який начебто мав забезпечити мир на Донбасі та забезпечити можливість подальшого розв’язання конфлікту на сході України. Втім, останні дані із зони проведення АТО свідчать про примарні шанси вчергове знайти порозуміння з ватажками сепаратистів – на Донеччині знову посилились обстріли, незважаючи на задекларовані вимоги про відведення важкого озброєння від лінії розмежування.
Ситуація із терористичними атаками в Європі може стати поворотною віхою і у посиленні ролі Європи у забезпеченні миру на Донбасі. За таких умов, звісно, сподіватися на безвізовий режим з ЄС українцям найближчим часом не варто. А от зацікавленість Євросоюзу у якомога швидшому припиненні конфлікту на Донбасі, безумовно, зросте. Україна ж демонструє більш рішучу позицію й на рівні ООН, адже саме введення міжнародного контингенту миротворців може стати тим виходом зі складної ситуації, яка склалася на сході України. Зокрема, постійний представник України в ООН Юрій Сергеєв нагадав про те, що Україна досі не відкликала своє звернення про направлення миротворців ООН на Донбас і чекає рішення із даного питання. До того ж, на думку української сторони, генсек ООН має всі повноваження, щоб діяти більш рішучіше. Зокрема, лунає думка про надання генсеку більшої незалежності від думки Ради Безпеки у вирішенні подібних питань. Це може стати революційним етапом і в розвитку самої ООН.
Безумовно, теракти у Європі, як і події з катастрофою малайзійського «Боїнга», дадуть більше поштовхів для зміни ставлення до українських проблем серед європейців. Водночас українцям це нічого доброго не обіцяє: Донбас, а з ним і вся Україна, ризикують вкотре перетворитися на театр активних військових дій, де й вирішуватиметься подальша доля всієї поки що мирної Європи.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»