Іномовлення України: без закону та грошей, на одному чесному слові

Про реалії та перспективи українського іномовлення «Слову і Ділу» розповів заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко.

Ще на початку травня Міністерство інформаційної політики заявляло, що розробило законопроект «Про систему іномовлення України». От тільки, щоб документ нарешті дійшов до парламенту, знадобилося аж півроку. 9 жовтня Верховна рада повинна була поставити на голосування проект закону, але напівпорожній зал ВР нічого доброго для голосування не обіцяв.

Тепер раніше листопада за іномовлення парламентарі не візьмуться. І все ж, вона працює – Мультимедійна платформа іномовлення з'явилася в медіапросторі 1 жовтня 2015 року. Щоправда, регулюючого закону ще немає, оцінити нову платформу можуть лише ті, хто раніше мав доступ до телеканалу «УТР», або ж звик шукати правду в Інтернеті. Про реалії та перспективи українського іномовлення «Слову і Ділу» розповів заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко.

«Завжди поруч»

Від «Першого національного» до ВВС: в Україні запустили суспільне мовленняЗ сьогоднішнього дня в Україні запрацювало суспільне мовлення: відповідний закон підписав глава держави

Сотні мільйонів глядачів – таку аудиторію Мультимедійної платформи прогнозував міністр інформаційної політики Юрій Стець ще до її запуску. Але поки що успіхами українське іномовлення похвалитися не може – на канал YouTube UA|TV підписані всього півтисячі користувачів, а кількість одночасних переглядів не перевищує десяти. Звичайно, залишається ще й супутникове мовлення: телеканал посилає сигнал з трьох супутників, які залишилися у спадок від «УТР» - європейський Amos 3, азійський Azerspace 1 і американський Galaxy 19. Щоправда, територію Росії вони покривають лише частково, а тому про адекватну відповідь на кремлівську пропаганду говорити поки не доводиться. Однак у Мінінформполітики проблем у цьому не вбачають, кажуть: хто хоче, той побачить.

«Сьогодні на всіх п'яти континентах можна дивитися UA|TV – це канал іномовлення, можна також заходити на сайт «Укрінформ» і читати новини», – наполягає заступник міністра інформаційної політики Артем Біденко. І все ж брак аудиторії в Міністерстві не відкидають. Щоб стати ближче до глядача, в першу чергу іноземного, в планах уряду укласти угоди з найбільшими світовими кабельними мережами. Однак поки немає закону про іномовлення, домовлятися про трансляцію юридично нікому.

Стець розповів, у скільки обійдеться телеканал «Ukraine Tomorrow»Міністр інформаційної політики розповів, скільки складе річний бюджет іномовного каналу «Ukraine Tomorrow»

«Після того, як проголосують закон про систему іномовлення, ми зможемо говорити про розширення супутникового покриття. А також, як тільки з'явиться певне юридична особа (для цього потрібен закон), ми почнемо вести переговори з тими кабельними мережами, в яких ми зараз відсутні. Тому що на даний момент вести переговори нікому: існує телеканал «УТР», існує телеканал «БТБ», існує «Укрінформ», але Мультимедійна платформа іномовлення до прийняття закону – це лише наше бажання. І поки що юридично такої особи немає. Відповідно, входити до кабельних мереж у тій же Німеччині «УТР» немає сенсу, а Мультимедійна платформа цього зробити ще не може», – пояснює Біденко.

І хоч юридично Мультимедійної платформи іномовлення України ще не існує, міністр інформаційної політики Юрій Стець вже почав переговори з міжнародними партнерами про залучення UA|TV до кабельних мереж. За інформацією Міністерства, поява українського телебачення в Канаді, Австралії та Болгарії – це лише питання часу, причому найближчого.

Іномовлення на чесному слові

Мультимедійна платформа іномовлення поки працює на голому ентузіазмі, без закону і бюджету. Поки запал не згас, непогано було б підкріпити його грошима. На незначний порівняно з іменитими медіа компаніями штат телеканалу (близько двох з половиною сотень співробітників, включаючи технічні служби та обслуговуючий персонал) покладена відповідальна місія – створити конкурентний і якісний телепродукт, який розповість світові всю правду про Україну. Створюють UA|TV переважно співробітники «УТР», адже і бюджет, на який може розраховувати новий канал іномовлення, залишився у спадок від «УТР». На бюджетні зарплати залучити нових фахівців складно. Для порівняння, середня зарплата журналіста «УТР» становить близько 2 тис. грн, тоді як комерційні українські канали за цю ж роботу пропонують в 4-5 разів більше. Однак у Міністерстві інформаційної політики заспокоюють: все зміниться, як тільки запрацює закон про іномовлення.

«Проект закону містить в собі чітку вказівку, що 0,04 Бюджету України буде витрачатися на мультимедійну платформу іномовлення. Залежно від того, який Бюджет буде ухвалено, ми зможемо рахувати цифри. Це кілька сотень мільйонів гривень», – розповів Біденко.

Стець обіцяє піти з посади міністра, як тільки стабілізується ситуаціяЮрій Стець пообіцяв залишити посаду міністра і вимагати ліквідації міністерства, як тільки ситуація в Україні стабілізується

Експерти тим часом критикують дану ініціативу. Мовляв, 200 мільйонів гривень буде замало для якісної пропаганди, адже уряди європейських країн витрачають на своє іномовлення в 10 разів більше, а Росія – взагалі не шкодує коштів на медіапропаганду. Фінансування п'яти версій Russia Today щорічно складає понад $350 млн. Чи вдасться протистояти російській пропаганді за таких нерівних фінансових умов, залишається питанням. Однак навіть 200 мільйонів гривень для української системи іномовлення все ще недоступні. Тому, поки UA|TV чекає рішення депутатів, він працює на гроші «УТР», а це – всього 25 мільйонів гривень, виділених державою на поточний рік. Попри скептичні зауваження експертів, для бюджетного мовника, який вміє працювати і за 25 мільйонів, 200 – означає значне поліпшення якості продукту. А якщо цього бюджету буде замало, Мінінформполітики обіцяє знайти гроші у благодійників.

«Поки немає мультимедійної платформи де-юре – немає фінансування. Дорожня карта, яку ми розробили і представимо після ухвалення закону, дозволяє отримувати донорські гроші від сторонніх організацій. Від міжнародних організацій, від благодійних структур. Звичайно, буде проводитися сувора перевірка, у тому числі антикорупційна. Тому що, згідно із законодавством, державні підприємства в Україні не можуть отримувати підтримку від Міжнародного фонду. Ми намагаємося знайти таку юридичну форму, яка це дозволить», – ділиться планами заступник міністра інформполітики.

Три в одному

Мультимедійна платформа іномовлення України – це, по суті, три медіа: інформагентство «Укрінформ» і два телеканали «УТР» та «БТБ». Після того, як вони опинилися під керівництвом Міністерства інформполітики, їх стало два – «Укрінформ» та UA|TV. Якщо з «Укрінформом» все зрозуміло – стався ребрендинг найстарішого українського інформагентства, то UA|TV – абсолютно новий проект. Від «БТБ» залишилася технічна база, від «УТР» – мізки: редакція новин усім складом переїхала в приміщення, яке орендував для свого дітища колишній голова Нацбанку Сергій Арбузов. Технічне оснащення медіа підбиралося за останнім словом техніки. Державному мовнику таке й не снилося. Зміни побачили й глядачі. Телеканал «УТР» не тільки переодягнувся: крім графічного оформлення, також повністю переглянутий контент. Тепер в пріоритеті короткі форми. Щоправда, більшість програм ще виробництва «БТБ». Канал цього не приховує, а копірайт вказує, що знімали їх ще в 2013-14 роках. Новий підхід і до подачі новин: україномовні випуски з ведучою щогодини та російськомовні дайджести на 30-й хвилині кожної години. Все це у супроводі англомовного титрування. Варто лише зазначити, що це скоріше крок назад, ніж вперед, адже «УТР» вже мав досвід студійних новин і українською, і російською, і англійською. Для UA|TV це лише в перспективі. Так само, як і обіцяні міністром Стецем програми кримськотатарською мовою.

Стець запустить компанію «Крим – це Україна» – БіденкоАртем Біденко розповів, чому Міністерство дійсно може бути ліквідовано до кінця року

«Ми дуже зацікавлені в тому, щоб якомога швидше була запущена саме кримськотатарська версія. Коли це станеться, ми не можемо сказати, тому що виробничий телевізійний процес багатоскладовий. Він залежить не лише від бажання міністра, він залежить від того, щоб була сформована певна команда, яка навчилася б працювати разом і почала видавати певний продукт. Кримськотатарська версія буде найближчим часом», – обіцяє Біденко.

Щоправда, в Мінінформполітики ставку роблять саме на україномовний контент, мовляв UA|TV повинен стати мовником в першу чергу для української діаспори. У зв'язку з цим стає незрозуміло, про яку контрпропаганду йдеться. Адже українці, які живуть за кордоном, і так знають, де шукати правду про Україну, зате іноземці навряд чи дивитимуться україномовний канал з англійськими титрами.

Наталія Нестерова, спеціально для «Слово і Діло»