В Україні щонайменше сто жінок щодня страждають від рук власних чоловіків і співмешканців. Вислів «кого люблю, того й чублю» у нас досі сприймають як мудрість. А домашнє насильство має небувалий розмах і при цьому замовчується.
Фахівці констатують: в суспільстві побутує уявлення, начебто родинне насильство – це суто внутрішня справа сім'ї. Мовляв, подружжя повинно саме розібратися. Тому побиті жінки дуже часто намагаються не виносити сміття з хати, адже бояться громадського осуду, мовляв, «а що люди скажуть?». Та й звертатися їм нікуди – у правоохоронців відповідь одна: доки не заподіяв шкоди – немає злочину.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»