Перспективи саміту «Україна-ЄС»: безвізового режиму не буде, вільна торгівля під питанням

Сьогодні вперше з лютого 2013 року відбудеться саміт «Україна-ЄС», який, за словами директора Департаменту Європейського Союзу МЗС України Всеволода Ченцова, дозволить визначити місце України на шляху до євроінтеграції.

Сьогодні в Києві стартує саміт «Україна-ЄС», перша в такому форматі зустріч лідерів України та Європейського Союзу, починаючи з лютого 2013 року.

Основними питаннями, що розглядатимуться на саміті, стануть безвізовий режим з ЄС, енергетика та торгівля, пише «Слово і Діло» з посиланням на українську службу «BBC».

Так, за словами директора Департаменту Європейського Союзу МЗС України Всеволода Ченцова, одним із найбільш дискусійних питань сьогоднішньої зустрічі стане питання введення безвізового режиму для українців. На його думку, на це питання значно вплинула проблема переселенців зі сходу України, що вносить суттєві корективи в питання безпеки і міграційних процесів.

«Хоча ще рік тому це здавалося досить реальною перспективою, наразі Україна не має шансів отримати безвізовий режим із ЄС до кінця 2015 року», – переконана аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ірина Івашко. Це пояснюється тим, що Україна не змогла виконати власних зобов'язань щодо безпеки документів та захисту персональних даних, боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією.

З цією думкою погоджується і представник України в Венеціанській комісії Володимир Пилипенко. У своєму авторському матеріалі для «Слова і Діла» він пояснив, що серед низки невиконаних зобов'язань нашої країни – запровадження біометричних паспортів, боротьба з корупцією, імплементація програми щодо боротьби з наркотиками, а також перепустки в зону АТО, що суперечать європейським вимогам.

Що стосується енергетики, то європейці відзначають прогрес України щодо планів реформування «Нафтогазу» та ухвалення закону про ринок газу. Однак тут виникають проблеми зовнішнього характеру, адже Росія, що є найбільшим постачальником блакитного палива в Європі, має значний вплив на енергетичну політику країн-членів ЄС.

«Газпром» сидить на нашому кордоні і по суті є оператором нашої ГТС в контексті двосторонніх відносин між Російською Федерацією і країнами-членами ЄС. І коли ми питаємо про це у наших країн-сусідів, членів Вишеградської четвірки, то вони кажуть, що мають історичні контракти із Росією на 20-30 років, а коли намагаються їх змінити, то Росія починає виставляти нові умови», – констатує Ченцов.

Від завищених очікувань застерігає українців і директор департаменту енергетики Міжнародного центру перспективних досліджень Наталія Слободян, яка стверджує, що практично до кожного пункту виконаних Україною енергетичних вимог у західних партнерів є зауваження.

Питанням, яке залишає простір для позитивних сподівань, є зона вільної торгівлі, запровадження якої, імовірно, більше не відкладатимуть. Принаймні про це нещодавно заявив голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. «Подальше відкладення впровадження ЗВТ або перегляд угоди не розглядається», – зазначив він. Нагадаємо, у вересні 2014 року було прийняте рішення про відтермінування запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС до 1 січня 2016 року.

Нагадаємо, наприкінці березня 2014 року Петро Порошенко пообіцяв, що українці матимуть можливість їздити в Європу без віз уже до кінця першого року його президентських повноважень.