Проект будівництва мостового переходу між українською Керчю і російською Таманью, підписаний 17 грудня президентами В. Януковичем і В. Путіним у Москві, не дарма увійшов до переліку головних пріоритетів співпраці двох країн. Не дивно, адже будівництво передбачає зведення прямого транспортного сполучення між Росією і Кримом. Розмови про необхідність будівництва подібного об'єкту велися вже давно, проте на цьому все закінчувалося.
Кримчани давно чекають на реалізацію даного проекту і відносяться до нього досить лояльно, проте на сьогоднішній день будівництво кримсько-російського мосту було лише приводом для передвиборних спекуляцій і міжвиборчого популізму. До слова, побудувати міст Керч-Кубань в 2007 році обіцяла і екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, але не встигла.
У Росії ж зі стратегічної точки зору перехід Керч-Кубань повинен послужити створенню єврорегіону (економічного району) «Крим-Кубань» з центром у передолімпійському Сочі. Підтвердженням цьому є факт, що вперше про необхідність будівництва подібного переходу Янукович з Медведєвим заявили ще в 2010 році. Тоді затятий прихильник українсько-російської інтеграції Вадим Колесніченко заявив, що перехід буде побудований до проведення Олімпійських ігор в Сочі. На сьогоднішній день зрозуміло, що до сочинської Олімпіади, яка стартує через півтора місяця, будівництво переходу навіть не почнеться, що підтверджує скепсис низки опозиційних політиків щодо даного проекту.
«Я переконаний, що це проект, який ніколи не буде реалізований. Самої можливості будувати такий міст або такий перехід, згідно з геологічними умовами, які сформовані у нас в тій місцевості, це зробити технічно неможливо», - сказав в ефірі Радіо Свобода народний депутат від партії «УДАР» Павло Розенко.
"Коли я чую про транспортний перехід через Керченську протоку, я думаю, що це не що інше, як політична пропаганда», - висловився народний депутат від партії «Батьківщина» Сергій Соболєв.
В Україні російські проекти регіональної співпраці маловідомі широкому загалу. Проте на території України вже функціонує міжрегіональне утворення єврорегіон «Донбас», який об'єднує українські Донецьку і Луганську області з російською Ростовською областю. Співпраця передбачає налагодження зв'язків, в першу чергу, в економічній галузі, спрощення митних процедур, екологічне та наукове співробітництво і т.д. Загалом в Україні 10 областей входять в 16 єврорегіонів («Дніпро», «Слобожанщина», «Ярославна», «Карпати», «Буг», «Донбас» та ін.) Створення ще одного єврорегіону «Керч-Кубань» влада Криму сприйняла позитивно, а будівництво моста в цьому процесі має стати ключовим елементом.
Що значить подібна регіональна інтеграція прикордонних регіонів України і Росії в далекій перспективі - повзучу євроінтеграцію Росії через Україну, реалізацію євразійської концепції Володимира Путіна або звичайне поглиблення зв'язків регіонів - покаже лише час. Ніякої реакції вищих ешелонів української влади на подібні процеси не видно, від чого створюється враження, що вони цим просто не цікавляться.
Відходячи від регіональних перспектив і повертаючись до перспектив глобальних, відзначимо, що експерти позитивно розцінюють будівництво транспортного сполучення між Керчю і Кубанню.
"На тлі різкого падіння російського транзитного вантажопотоку, Україні слід шукати альтернативні варіанти залучення цих вантажів. Будівництво транспортного переходу через Керченську затоку - один із кроків у цьому напрямку", - заявив керівник експертного напрямку ЦТС-Консалтинг Андрій Шкляр.
Крім транспортних і логістичних вигод, майбутній перехід повинен послужити розвитку туристичної галузі Криму. Будівництво переходу, за підрахунками, обійдеться в 1,5 - 3 млрд. дол. і буде проводитися на паритетному фінансуванні. Наступного року планується визначити майбутній тип транспортного переходу - у вигляді тунелю або мосту.
Чи стане новий інфраструктурний об'єкт знаковим для Криму або ж буде ґрунтом для популізму - ось у чому головне питання порядку денного будівництва переходу на сьогодні. Необхідність розвитку транспортної інфраструктури в глобалізованому світі очевидна, як і перспектива перетворення півострова в транспортний вузол континентального значення (новий міжнародний транспортний коридор з Європи до Азії). Однак для обопільної вигоди двом країнам важливо прибрати з процесу політичну складову і скористатися логікою економічної доцільності.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»