Готуючи радикальні нововведення, Україна має виходити насамперед з інтересів своїх громадян: що для простого українця буде краще з тих пропозицій, які озвучуються? Реформи мають проводитися, але не за рахунок негативних для населення сценаріїв.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» сказав директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, оцінюючи початок роботи місії МВФ у Києві.
«МВФ цікавить збалансований бюджет країни, але без розвитку і зростання економіки, як би правильно не були виписані реформи, вони не мають сенсу й не можуть бути втілені в життя. Якщо не буде збільшення кількості робочих місць, то звідки наповнювати бюджет? Підвищувати страховий стаж до сімдесяти років, а далі до вісімдесяти?», - міркує експерт.
На його погляд, сьогодні питання надходжень від МВФ поставлене на паузу, протягом якої кредитори будуть тиснути на Київ задля проведення низки реформ.
Але потрібні для цього 226 голосів у парламенті знайти буде складно. «Більшість політичних сил – формальних учасників коаліції фактично перебувають в опозиції до чинної влади. Крім того, їхня попередня риторика не дає їм змоги зараз підтримувати настільки чутливі для населення і болючі реформи», - припустив політолог.
Разом з тим, експерт застеріг від сприйняття МВФ як благодійної організації.
За його словами, важливо, що нам дають кредити, тому що це «знак якості» у фінансовому світі, який свідчить, що в Україну можна вкладати кошти, разом із тим, самі по собі кредити не вирішують серйозні проблеми вітчизняної економіки.
«Для того, щоб врятувати Ісландію з населенням у 400 тисяч осіб, під час кризи в цій країні МВФ виділив близько 5 мільярдів євро. Населення України – 43 мільйони. Кошти, які виділяють нам, не допоможуть вирішити системні проблеми. Тому слід виходити з того, що транші МВФ – добре, але постійно сидіти на дотаціях – глухий кут. Чим швидше почнемо повертати позичене, тим швидше почнеться оздоровлення економіки», - підсумував Віталій Бала.
Нагадаємо, серед зобов'язань, які взяла на себе Україна перед МВФ, – земельна реформа, реформування Державної фіскальної служби і Нацбанку, а також пенсійна реформа, що має бути запущена до кінця травня.
Рік тому Володимир Гройсман запевняв, що знайде інструменти, аби відродити національну економіку. Загальний показник рівня відповідальності прем'єр-міністра складає 57%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»