У дні, коли Україна згадує події трирічної давнини – початку антитерористичної операції на сході країни, – «Слово і Діло» пропонує також пригадати, що обіцяли захисникам Батьківщини українські політики і дізнатися, що зі сказаного виконано, а що – ні. Перший підготований порталом огляд присвячений обіцянкам першої особи держави – Петра Порошенка.
Ми розташували найважливіші, на наш погляд, заяви Президента в хронологічному порядку. Серед них є як гучні популістичні обіцянки, що від самого початку мали невеликі шанси на реалізацію, так і цілком реалістичні. І от що у нас вийшло.
Квітень 2014-го: обов’язкове страхування військовослужбовців та силовиків, що захищають Україну. Напередодні президентських виборів кандидат на посаду Глави держави пообіцяв це під час зустрічі з виборцями. «Страхування має стати обов’язковим для військових у зоні бойових дій, а події на сході країни, на жаль, нагадують сьогодні зону бойових дій. Ми повинні дбати і про боєздатність, і про захист наших військових, і я це забезпечу», – пообіцяв тоді політик.
Пізніше, у день виборів, обраний Президент пішов далі й навіть назвав суму страховки – 1 млн грн. Очевидно, Порошенко тоді справді вірив у власну обіцянку про те, що «Антитерористична операція триватиме години»… Проте, коли у вересні «Слово і Діло» перевірило виконання цієї обіцянки, вона не була реалізована. Порошенко на той момент уже понад 3 місяці очолював країну, а позаду були бої під Слов’янськом т Краматорськом, катастрофа Іл-76 у Луганську та Іловайський котел.
Червень 2014-го: відновлення зруйнованого житла й інфраструктури Донбасу. Про те, що Глава держави вочевидь не розраховував на тривалий військовий конфлікт на Донбасі, говорить і його обіцянка відновити зруйновані під час АТО промислові приміщення й житлові будинки, яку він озвучив 22 червня 2014 року. Але поки триває війна й не виконуються Мінські домовленості, держава передбачати кошти на відновлення цих територій не поспішає: за даними Мінфіну, в законодавстві України відсутні відповідні нормативно-правові акти, а в Державному бюджеті немає коштів на компенсації жителям в зоні АТО для відновлення зруйнованого або пошкодженого житла.
Вересень 2014-го: розслідування іловайської трагедії. Ретельно розслідувати факт оточення та гибелі українських військових у так званому Іловайському котлі та покарати винних Порошенко пообіцяв 8 вересня під час зустрічі з військовослужбовцями Національної гвардії та Державної прикордонної служби в Маріуполі. «Винні не уникнуть покарання», – запевнив тоді політик. Розслідування справи справді ведеться відповідними органами, створена була навіть парламентська слідча комісія з цього питання, проте ефективність слідчих дій, враховуючи те, що з моменту трагедії минуло вже понад 2,5 роки, залишає бажати кращого…
Січень 2015-го: зона АТО без призовників. Не відправляти в зону проведення бойових дій мобілізованих за призовом, що не мають відповідної підготовки пообіцяв тоді Президент. Тим самим він заспокоїв родини призовників після того, як оголосив про поновлення призову на військову службу. «Відповідний документ мною теж підписаний, але недосвідчену молодь, молодих людей, які йдуть служити вперше, я категорично забороняю залучати до частин, які знаходяться в зоні АТО», – заявив він. Поки що, за інформацією, якою володіє «Слово і Діло», ця обіцянка Порошенка виконується.
Березень 2015-го: 850 мільйонів на фортифікації на Донбасі. «Зараз всі сили кинуті на будівництво фортифікаційних споруд уздовж лінії зіткнення на Донбасі, адже саме там сьогодні найбільша небезпека. На ці цілі направлено 850 млн грн», – заявив 26 березня позаминулого року Глава держави. Станом на 8 травня того ж року уряд виділив уже більше, ніж 850 млн грн, причому третина цієї суми надійшла на рахунки обласних адміністрацій, задіяних у будівництві фортифікацій на сході України.
Жовтень 2015-го: нелетальна зброя від США. Тоді Порошенко пообіцяв, що вже за місяць, тобто до середини листопада 2015 року українській військові отримають від США матеріальну допомогу, що включатиме контрбатарейні станції великої дальності. Про це він заявив після зустрічі з тодішнім американським президентом Бараком Обамою. 10 листопада Сенат Штатів справді затвердив нелетальну військову допомогу Україні на суму 300 млн дол., до переліку предметів, що передавалися ЗСУ, увійшли предмети особистого захисту і навчання у протидії наступальним видам озброєння, радари для виявлення артилерійських батарей, безпілотники для тактичного спостереження, захищене комунікаційне обладнання. Зокрема, радіолокаційні станції контр-батарейної боротьби AN/TPQ-36 були передані українським військовим 14 листопада.
Березень 2016-го: повернення Донбасу протягом року. Більше, того, повернення мирним шляхом. Ще одна відверто дивна обіцянка Президента як людини, обізнаної з ситуацією на фронті та станом виконання Мінських угод. Попри це, він тоді заявив, що повернути окуповані проросійськими бойовиками території можливо виключно мирним, дипломатичним шляхом. Хотілося б вірити у слова Гаранта, але перспектива зробити це за рік від самого початку виглядала примарною. Тим більше – після посилення внутрішньополітичних протистоянь у країнах, що найбільше впливали на переговорний процес щодо Донбасу на міжнародній арені – Франції, Німеччині – та після зміни влади у США. У чому ми всі й переконалися місяць тому.
Березень 2017-го: збільшення кількості КПП на лінії зіткнення. Війна війною, а життя в зоні АТО – як на окупованих, так і на підконтрольних територіях, триває. Триває й рух населення через лінію зіткнення, хоча перетнути її легально непросто: кількість пунктів пропуску обмежена, на КПП нерідко утворюються кілометрові черги. У жодному разі не закривати їх та навіть збільшити їхню кількість Порошенко пообіцяв нещодавно – середині березня. Моніторинг роботи Президента триває, тож те, як він дотримається слова в цьому та інших випадках, обов’язково з’ясує «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»