На початку березня Міжнародний суд у Гаазі розпочав розгляд позову України проти Росії щодо підтримки нею фінансування тероризму на Донбасі та расової дискримінації в Криму. Експерти визнають: такий юридичний шлях відстоювання національних інтересів у міжнародних судах є необхідним кроком. Утім, досягти якихось відчутних наслідків для Кремля буде вкрай складно.
Такі суди щонайменше можуть допомогти Україні отримати додатковий аргумент для посилення економічних санкцій щодо Росії. Ще один важливий аспект – вирок суду на користь України, безумовно, може стати й неформальною підставою для перегляду мирного врегулювання на Донбасі в «нормандському форматі». Фактично, це ще один варіант виходу з глухого кута Мінських угод. Хоча виглядає такий сценарій вкрай обнадійливо.
Варто також нагадати, що це не єдиний позов, який уже поданий або готується українською стороною до міжнародних судових інстанцій щодо встановлення зумисних дій російського керівництва щодо суверенітету України. Так, уже направлені 5 позовів до Європейського суду з прав людини щодо відповідних порушень у Криму, заборони Меджлісу та загарбницьких дій із окупації Донбасу. Ще один позов Україна готує до Міжнародного кримінального суду. В ньому йдеться про притягнення до кримінальної відповідальності найвищого керівництва Росії (на чолі з президентом Володимиром Путіним) внаслідок злочинних дій, які спричинили смерті значної кількості українських громадян. Втім, у РФ уже попередили, що не визнаватимуть рішення цього суду на підставі того, що Росія не ратифікувала норми Римського статуту, за яким і працює Міжнародний кримінальний суд.
Розгляд судом у Гаазі справи України проти Росії може стати дуже важливим прецедентом у міжнародній юриспруденції. По-перше, це перша реальна спроба української сторони встановити справедливість у рамках міжнародного судового позову, поданого проти Кремля. По-друге, вперше в історії Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядатиме справу щодо звинувачення однієї держави в підтримці тероризму іншою.
Про що говорять у Гаазі?
Позов, який Україна подала до Міжнародного суду ООН проти Російської Федерації, стосується порушення нею норм двох міжнародних документів – Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Головна мета – довести провину та змусити Росію до відповідальності за її протизаконну діяльність.
Україна проти Росії в міжнародних судах: що обіцяли українські політикиУ розпал судового процесу в Міжнародному суді Організації Об’єднаних Націй у Гаазі «Слово і Діло» вирішило згадати, хто з політиків що обіцяв стосовно відстоювання прав України в міжнародних судах.
Найближча мета, яку переслідує українська сторона, довести до відома суду факти порушень Росією норм міжнародних конвенцій та в стислі терміни досягти ухвалення судом клопотання щодо запровадження тимчасових заходів проти РФ. Якими вони будуть, має визначити суд. Як правило, тимчасові заходи – це цілий комплекс запобіжних заходів, якими суд змушує сторони утриматися від дій, що можуть допустити погіршення ситуації в суперечці.
Тимчасові запобіжні заходи, на думку української сторони, мають бути вжиті через те, що «умови нестабільні й можуть швидко змінитися; по-друге, є вразливе населення, яке потребує захисту, – це цивільне населення України; по-третє, тому що йде напруга через продовження конфлікту; по-четверте, тривають атаки, що призводять до смертей, поранень і переміщення місцевого населення».
«Ми вимагаємо, згідно з конвенцією, яка стосується заборони фінансування тероризму, припинити повністю забезпечення терористів (на Донбасі) зброєю, амуніцією, технікою та обладнанням, припинити їх фінансування», – наголосила прес-секретар українського МЗС Мар’яна Беца. Ще одна вимога в рамках конвенції про заборону расової дискримінації – відновити роботу Меджлісу в Криму.
Позиції сторін
У своєму позові Україна на основі наданих фактів детально пояснює, чому Росія дійсно підтримує терористичну діяльність на Донбасі. На розгляд суду передані офіційні документи, ноти протесту української сторони, інші докази, які доводять, що РФ надає озброєння та різні види допомоги незаконним збройним формуванням «ЛНР» та «ДНР», які скоїли низку злочинів на території України, серед яких збитий цивільний «Боїнг» MH17, вбивство людей в австобусі з «Градів» під Волновахою, масовані обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська, а також теракт у Харкові під час мирної ходи проукраїнських активістів.
Експерт про суд у Гаазі: є шанс уникнути помилок Грузії, яка з тріском програла РФВиконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» оцінив судовий процес в Гаазі проти РФ.
Російська сторона наполягає, що для запровадження тимчасових заходів немає жодних підстав. До того ж, РФ спростувала всі звинувачення на свою адресу. Звісно, Москва не визнала своєї участі в постачанні зброї терористам, зазначивши, що місцеве населення Донбасу знаходило й відкопувало танки з гарматами у вугільних шахтах.
Окрім фейкових спростувань, за основу яких Кремлем були взяті пропагандистські повідомлення російських ЗМІ, Росія намагалася будь-що звинуватити українську сторону в маніпуляції фактами й політизувати судовий процес. Для цього була обрана тактика контрзвинувачення в тому, що наслідком подій на Донбасі стало «криваве захоплення влади внаслідок перевороту», що, за версією Кремля, призвело до «громадянської війни».
Цікаво, що в своєму позові проти Росії Україна не згадувала про такі поняття, як «агресія» та «анексія», щодо своїх територій. На думку українських дипломатів, така тактика сприятиме тому, що процес не буде заполітизований, а допоможе швидше досягти результатів у вигляді задоволення клопотання про тимчасові заходи. «Ми свідомо не ставимо перед судом питання окупації української території, територіальної приналежності Криму, наявності або відсутності російських військ на Донбасі. Ми говоримо про спір як про виключно юридичну справу, в якій ми шукаємо правовий захист для громадян України», – повідомила голова української делегації в МС ООН, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.
Наслідки для Кремля
Російська сторона вже встигла запевнити, що має намір визнати рішення Міжнародного суду ООН за позовом України на підставі того, що вже є учасником судового процесу.
Рішення суду ООН дозволить судити Путіна – Мін'юстРішення Міжнародного суду ООН у Гаазі за позовом України проти Росії зробить можливим кримінальний суд над президентом РФ Володимиром Путіним і його оточенням.
Втім, ані у швидких термінах судових вироків, ані в їхніх відчутних наслідках для Кремля впевненості немає. Передусім тому, що сам процес може затягнутися на роки, й про готовність до такого сценарію вже попереджали в Міністерстві юстиції.
Крім того, юридичних механізмів примусити Росію виконувати рішення міжнародного суду ООН немає – для цього потрібно змінювати саму архітектуру функціонування Організації об’єднаних націй. Адже Росія є однією з 5 постійних країн-членів Радбезу ООН. І за визначенням, обов’язок кожної з цих держав – нести мир та безпеку в усьому світі.
Тобто рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі матиме суто формальні наслідки для Росії. І навіть якщо згодом трибунал доведе причетність найвищого керівництва Росії до скоєння військових злочинів на території України, гіпотетично суд може притягти президента РФ Володимира Путіна до відповідальності, втім, виконати це рішення буде не можливо, поки в Росії не визнають міжнародних норм Римського статуту.
Так чи інакше, суд у Гаазі – це ледь не єдина успішна спроба української сторони офіційно тиснути на Росію та її керівництво, здобуваючи додаткові підстави для продовження економічних санкцій та міжнародної ізоляції держави-агресора. Ще один аспект – рішенням суду Росію можуть змусити на офіційному рівні компенсувати завдані збитки. А от якщо цього не буде зроблено, щоб стягнути компенсацію, можуть навіть арештувати все майно РФ за кордоном, навіть посольства.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»