Чергова ініціатива Міністерства внутрішніх справ щодо гармонізації норм безпеки дорожнього руху з європейськими стандартами викликала неабияке обурення та недовіру в коментарях пересічних водіїв та власників автотранспорту. Зміни, оприлюднені скандальною заступницею міністра внутрішніх справ із питань європейської інтеграції Анастасією Дєєвою, передбачають встановлення термінів дійсності водійських посвідчень у межах від 5 до 15 років. Нині водійські права в Україні мають термін придатності в 30 років, а багато хто з власників посвідчень взагалі може похизуватися їхньою безстроковою дією.
До схожої конфліктної ситуації за останні 3 роки потрапила ледь не кожна ініціатива МВС щодо покращення безпеки руху. Водії та власники автотранспорту традиційно не довіряють запровадженню будь-яких додаткових обмежень з боку держави, які змушують ретельніше ставитися до власного стилю керування, транспортного засобу та правил дорожнього руху.
Незмінний вже в другому уряді після Революції Гідності міністр внутрішніх справ Арсен Аваков нарікає на нестачу грошей для рішучих змін у боротьбі за покращення ситуації на дорогах. А замислитися й справді є про що, адже на українських дорогах людей щороку гине більше, ніж у зоні АТО.
То в чому полягає справжня причина недовіри водіїв до системної зміни в ставленні до безпеки руху? Адже кожна притомна людина начебто має бути зацікавлена в збереженні життя інших людей, а також власного здоров’я та майна. Всі ці фактори щодня лягають важким тягарем відповідальності на мільйони українських водіїв будь-якого транспортного засобу.
Кіно на дорогах
Наприкінці січня заступник голови Національної поліції Костянтин Бушуєв анонсував запуск системи автоматичної відеофіксації правопорушень дорожнього руху протягом 2017 року. Перш за все, за словами чиновника, камерами обладнають траси міжнародного та державного значення. В Нацполіції розраховують і на те, що місцеві органи влади також долучаться до ініціативи МВС. Щоправда, там не уточнили, хто фінансуватиме встановлення відеокамер для фіксації порушень на дорогах у великих містах.
ДТП в Україні: причини та покарання за порушення ПДР«Слово і Діло» вирішило проаналізувати причини ДТП в Україні та кількість жертв у їх результаті.
Наприкінці 2016 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пояснював тривалу затримку із запровадженням відеофіксації ПДР із недостатнім фінансуванням та складністю налагодження роботи самої системи.
«Теоретично, ми можемо починати відеофіксацію хоч завтра, але це вимагає дуже серйозних капіталовкладень, щоб оснастити всю територію країни в найбільш критичних точках системами відеоспостереження та контролю ... Я думаю, що нам необхідно близько 1,5 мільярда доларів, щоб це було кваліфіковано, добре й на довгі роки. Але це зворотна інвестиція. Так було в усій Європі. Думаю, що так буде й у нас», – повідомив міністр.
І хоча така система фіксації різноманітних порушень як водіями, так і пішоходами успішно діє в багатьох розвинених країнах світу, самі українці вважають це нововведення помилковою новацією. І посилаються на досвід минулих років, коли на державному рівні вже запроваджувалася система «листів щастя». Автоматичні повідомлення про порушення оскаржувалися в українських судах у 90% випадків. Законодавець начебто готовий виправити всі юридичні хиби й українським водіям було обіцяно, що система працюватиме справедливо: мовляв, громадянам не доведеться платити штрафи за чужі порушення чи помилки в системі відеофіксації.
Поки реформа гальмується на законодавчому рівні: ухвалений ще в 2015 році закон потребує доопрацювання. Саме тому ані в МВС, ані в Нацполіції не поспішають із запровадженням системи автоматичної відеофіксації порушень. При цьому обіцяють пришвидшити набір до Дорожньої патрульної поліції, яка за зразком американських копів слідкуватиме за порядком на дорогах. Загалом до дорожньої поліції планують набрати 2600 осіб, з них 600 працюватимуть у Києві та області. Загалом для забезпечення патрулювання доріг міжнародного та національного значення планують задіяти 324 патрулі. Водії вже називають цю ініціативу «відновленням ДАІ» та пов’язують такі новації з можливими корупційними ризиками.
Техогляд: право на брухт чи питання безпеки?
Ще однією важливою новиною для водіїв у рамках наближення до європейських стандартів є відновлення обов’язкового техогяду для всіх категорій авто. В підписаній Україною Угоді про асоціацію існує норма про долучення до Директиви ЄС/40/2009. Йдеться про загальний техогляд, який у країнах Євросоюзу був запроваджений з початку 2015 року на всі автомобілі. Кабмін мав би повернути техогляд на території України не пізніше 1 січня 2017 року. Втім, відповідний законопроект ще досі перебуває на доопрацюванні.
Повернення техогляду: цивілізована вимога ЄС чи нові корупційні виклики?У Мінінфраструктури повідомили про намір повернути техогляд для всіх транспортних засобів. Дана ініціатива має просте пояснення, однак диявол криється в деталях.
Проблема лежить у площині організації самого процесу техогляду, який був скасований у 2011 році, з огляду на високу корупційну складову. Раніше автовласники для вирішення питання про відповідність транспортних засобів достатнім для безпеки технічним вимогам зверталися до органів внутрішніх справ – МРЕВ та ДАІ. Зрештою, техогляд скасували не для всіх категорій автомобілів, а лише для легкових. Для вантажівок, автобусів, таксі, інших категорій комерційного автотранспорту техогляд (який був перейменований на «технічний контроль») залишили, а саму процедура проходження змінили, начебто зменшивши корупційну складову.
Наразі уряд начебто обіцяє зробити все, щоб техогляд знову не перетворився на беззмістовну формальну процедуру, яка знову може стати джерелом корупційних поборів. У Кабміні вже повідомили, що процедуру обов’язкового техогяду запровадять не раніше ніж у 2019 році. Техогляд не проходитимуть нові автівки перші 4 роки експлуатації, а для решти транспортних засобів цю процедуру запровадять раз на 2 роки. До того ж, проведенням техогляду займатимуться приватні СТО з відповідною ліцензію від держави. Тобто державні органи братимуть участь у техогляді лише опосередковано.
Втім, і в цьому питанні серед водіїв немає певності: мовляв, як би там не було, але корупція знайде, де себе проявити, попри всі можливі запобіжники. З іншого боку, технічний стан авто – це запорука безпеки для всіх учасників дорожнього руху, а не лише конкретного власника транспортного засобу.
З терміном придатності…
Остання заява заступника міністра внутрішніх справ Анастасії Дєєвої остаточно збурила більшість власників водійських посвідчень. За словами чиновниці, йдеться про виконання директиви Євросоюзу 2006/126/ЄС про посвідчення водія, згідно з якою будуть внесені зміни до закону «Про дорожній рух».
Поліцейський завжди правий: у що виллється розширення прав поліції для українців?Директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ пояснив, якими можуть бути наслідки розширення прав поліції.
«За вимогами Директиви, нормами мають бути встановлені нові терміни від 5 до 15 років залежно від категорії транспорту з метою періодичної перевірки відповідності здоров’я водіїв до встановлених медичних та психофізичних вимог», – йдеться в повідомленні Дєєвої на її сторінці в Facebook.
Серед іншого, директивою передбачається унормування віку для допуску до керування певними категоріями транспортних засобів, гармонізація категорій і підкатегорій транспортних засобів та запровадження мікрочіпа як складової частини посвідчення водія.
І хоча насправді йдеться про більш ретельне ставлення до стану здоров’я та кваліфікації водіїв вантажівок, пасажирських автобусів тощо, слова заступника міністра були розцінені як чергова акція з боку держави для регулярних поборів усіх автомобілістів. Насправді ж, для більшості водіїв легкових автомобілів (категорія «В») встановлюється цілком прийнятний термін придатності їхніх водійських посвідчень у 15 років замість чинних 30.
Вже вкотре дискусія щодо «термінів придатності» водійських посвідчень зумовила й необхідність вирішення питання із самою процедурою їх отримання. Йдеться про необхідність змін у правилах екзаменування майбутніх водіїв, посилення відповідальності автошкіл та інструкторів, запровадження відеофіксації теоретичної та практичної частини екзаменів на отримання права кермування транспортним засобом. Та чи готові як самі чиновники, так і пересічні водії до таких нововведень?
Справді, ключовим у питанні дієвості будь-яких новацій у посиленні відповідальності за безпеку руху на дорогах вчергове стала відсутність довіри та достатньої комунікації між громадянами та владою. Будь-які корупційні ризики можна подолати, якщо між усіма сторонами, зацікавленими в покращенні ситуації з безпекою на дорогах, відчуватиметься рух назустріч один одному. Поки що все відбувається з точністю до навпаки, а хаос на дорогах став уже звичним явищем.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»