Іонушас у передвиборчій програмі обіцяє повністю перевести митні процедури у цифровий формат

Системна IT-реформа митних органів України інтегрована у Національну стратегію доходів до 2030 року, тому фіналізувати її у короткі строки априорі неможливо. Проте наявна інституційна динаміка вказує на стійкий перехід від точкових електронних сервісів до системної автоматизації процесів.

Технологічним ядром змін та базою для впровадження інформаційних систем залишаються нова автоматизована система митного оформлення (АСМО «Центр»), вебпортал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» та Електронна транзитна система. Цей ІТ-комплекс, що розвивається у координації з європейською програмою EU4PFM, дозволив розширити використання автоматичних алгоритмів замість паперового документообігу. Надійність інфраструктури підтверджується її стабільністю в умовах воєнного стану: зафіксовано безперервну роботу у режимі 24/7 із рівнем доступності систем власної розробки не менше 99,95%. Попри нещодавні кібератаки на державні системи, які підкреслили необхідність посилення захисту та розробки моделі безпеки даних, ІТ-архітектура АСМО «Центр» уже отримала позитивні відгуки від Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD).

Головним бенефіціаром цифровізації став легальний бізнес та громадяни, які отримали інструменти для мінімізації людського фактора. Найбільш відчутний маркер реформи – стовідсоткове переведення в електронну форму оформлення поштових та експрес-відправлень. За два роки функціонування розробленої Держмитслужбою ІТ-системи в електронному форматі було оформлено 103,7 млн міжнародних посилок (94,6 млн імпортних та 9,1 млн експортних). З 18 квітня 2024 року паперові копії реєстрів повністю вийшли з обігу. Електронний формат дозволив операторам доставки завчасно розподіляти вантажі за рівнем ризику та попередньо фіксувати митні платежі через тимчави сервіси. Крім того, українці отримали можливість самостійно декларувати експрес-відправлення через Особистий кабінет на порталі «Єдине вікно».

Паралельно Державна митна служба впроваджує штучний інтелект у свої сервіси. AI-алгоритми стали основою для автоматизованої ідентифікації ризиків порушень законодавства. Крім того, технології ШІ тепер безпосередньо спрощують митне оформлення автомобілів громадянами: в Особистому кабінеті оновлено розділ «Ввезення легкового автомобіля», де система автоматично розпізнаватиме технічні дані авто за його VIN-кодом та заповнюватиме графи декларації на основі завантаженого фото техпаспорта. Паралельно у межах IT-стратегії вже запроваджено систему митних рішень CDS.UA, яка дозволяє компаніям в електронній формі подавати заявки на статус АЕО та авторизації на застосування спрощень. Загалом діють чотири євроінтеграційні системи за вимогами ЄС, зокрема системи зобов'язуючих рішень, прийняття рішень та функціонування гарантій.

Фіксується й інтеграція українського митного простору в європейський. У межах «митного безвізу» через систему спільного транзиту NCTS протягом 2025 року було оформлено 142 тисячі декларацій. Позитивну динаміку демонструє перехід на оновлену п'яту фазу програмного забезпечення NCTS. Якщо під час четвертої фази за півтора року функціонування системи з України було оформлено близько 62 тисячі транзитних декларацій (і лише 19 тисяч в Україну), то після оновлення ситуація суттєво змінилася. Менше ніж за 10 місяців показник вихідних декларацій уже сягнув 68 тисяч, а вхідних — близько 20 тисяч, що дозволило за коротший термін повністю перевершити загальні результати перших півтора року роботи. Загалом понад 70% структур даних інформаційних систем Держмитслужби вже узгоджуються з підходами митних адміністрацій країн ЄС, що є важливим кроком на шляху до повної інтероперабельності систем. Також Держмитслужба та експерти EU4PFM спільно актуалізують Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку до 2030 року і законтрактували створення нового Контакт-центру з дедлайном реалізації у 2026 році.

Попри цифрові показники, реформа розгортається в умовах воєнного стану та стикається із системними викликами. За даними НАЗК, представники бізнесу досі класифікують митницю як одну з найбільш уражених корупцією сфер.

Водночас на повноцінне функціонування «митного безвізу» впливає безпековий фактор: через ризики війни європейські фінансові гаранти неохоче розповсюджують дію своїх гарантій на Україну. Це створює відчутний перекіс у системі NCTS, де кількість вихідних декларацій з України майже вчетверо перевищує обсяг вхідних.

Таким чином, автоматизація процесів спрощує оформлення та мінімізує дрібну бюрократію, проте повне нівелювання корупційних ризиків потребує комплексного підходу.

Обіцянка залишається у статусі «в процесі».