Савченко у передвиборчій програмі обіцяє провести аудит державних функцій і, відповідно, скорочення держорганів

Обіцянка «провести аудит державних функцій і, відповідно, скорочення держорганів», зафіксована 19 червня 2019 року у передвиборчій програмі партії «Слуга народу», не була реалізована як єдина комплексна реформа, хоча окремі зрушення й були зафіксовані.

Для оцінки виконання обіцянки використовуються чотири критерії:

Аудит державних функцій — чи був проведений системний, комплексний та публічний аудит функцій держави, результати якого стали основою для реорганізації.

Скорочення державних органів — чи зменшилася кількість міністерств та центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ).

Скорочення штатів — чи зменшилася чисельність державних службовців та кількість посад.

Усунення дублювання — чи були усунуті дублюючі функції між відомствами.

Щодо аудиту

У 2022 році Кабмін ухвалив розпорядження про проведення функціонального аудиту центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), що стало формальним інструментом реалізації цієї обіцянки.

НАДС раніше затвердило спеціальну методику функціонального аудиту наказом № 57-22 від 14 липня 2022 року. Вона передбачала аналіз функцій органу, визначення критичних, актуальних та неактуальних функцій, усунення дублювання та підготовку пропозицій щодо оптимізації штатної чисельності.

За офіційним звітом НАДС:

функціональний аудит проведено у 65 органах державної влади та Державній судовій адміністрації;

результати були опрацьовані;

підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності державного управління;

пропозиції передали Кабінету Міністрів.

У 2023 році голова НАДС Наталія Алюшина повідомляла, що після функціонального аудиту загальна кількість штатних посад скоротилася на 1640 одиниць. При цьому вона наголошувала, що результати аудиту та пропозиції щодо оптимізації були передані уряду, а остаточні рішення щодо чисельності належали керівникам відповідних органів та уряду.

Однак скорочення 1640 штатних посад не відповідає безпосередньо положенню обіцянки про скорочення державних органів. Обіцянка передбачає саме «скорочення держорганів», а не скорочення кількості державних службовців.

У 2025 році Рахункова палата аналізувала реформу системи оплати праці та, серед іншого, функціональний аудит 2022 року.

У її звіті зазначено, що міністерства та інші ЦОВВ провели функціональний аудит, а НАДС підготувало пропозиції та передало їх уряду.

Але, за інформацією НАДС, Кабінет Міністрів окремого рішення за результатами розгляду цих пропозицій не ухвалив.

У червні 2026 року була затверджена нова Стратегія реформування державного управління України на 2026–2030 роки.

У ній прямо зазначено, що повноваження та завдання ЦОВВ розширюються, але «відсутній механізм перегляду функцій, їх пріоритезації та узгодження з наявними ресурсами». Також зазначено, що реорганізація міністерств часто відбувалася без належного перегляду управлінських повноважень і відповідальності.

Тобто держава сама у 2026 році констатує, що системного механізму регулярного перегляду функцій досі немає.

18 вересня 2026 року Кабмін заявив про намір провести новий комплексний аналіз системи державного управління — зокрема перевірити:

дублювання функцій;

зайві процеси;

резерви для оптимізації;

цифровізацію внутрішніх процесів;

чисельність працівників ЦОВВ.

Також уряд заявив про скорочення зайвих вакантних посад і перегляд кількості заступників міністрів та керівників ЦОВВ.

Тобто станом на вересень 2026 року уряд фактично знову запускає процес, побудований за схожою логікою.

Це додатково свідчить про те, що попередній аудит не завершився повною системною оптимізацією державного апарату.

Щодо кількості державних органів

Також, за даними «Вокс Україна», протягом 2022–2024 років кількість центральних органів влади з «власними» бюджетними рядками змінювалася від 54 до 78.

Станом на 2024 рік в Україні налічувалося 19 міністерств, понад 40 підпорядкованих агенцій і служб та понад 40 інших органів влади.

Щодо чисельності державних службовців

Динаміка показує зниження фактичної чисельності державних службовців приблизно зі 185 тис. у 2020 році до приблизно 155 тис. у 2026 році — на 16%.

Однак значна частина цього скорочення пояснюється не політичною реформою, а війною: близько 4000–4400 державних службовців мобілізовано до ЗСУ, близько 2700 виїхали за кордон з початком повномасштабної війни.

Крім того, штатна чисельність зменшилася приблизно з 223 тис. у 2020 році до 186–192 тис. у 2024–2026 роках, частково через цілеспрямоване скорочення вакансій у грудні 2023 року.

Незалежні оцінки

Згідно з моніторинговим звітом OECD/SIGMA, загальна ефективність державного управління у 2023 році залишилася приблизно на тому ж рівні, що й у 2021 році, з помірними варіаціями за окремими напрямками. Зокрема:

функціональні аудити мали обмежені результати;

організаційний ландшафт ЦОВВ залишався стабільним;

спостерігалася негативна тенденція до централізації: чотири додаткові органи були підпорядковані безпосередньо КМУ без чіткого обґрунтування;

внутрішня організація міністерств залишалася проблемною через нечіткий розподіл повноважень між заступниками міністрів та державними секретарями;

чіткої функціональної різниці між директоратами та вже наявними департаментами встановлено не було (OECD/SIGMA).

Отже

Обіцянка партії «Слуга народу» щодо проведення аудиту державних функцій та скорочення держорганів не реалізована в повному обсязі.

Системний публічний аудит функцій держави не був проведений. Уряд провів функціональний аудит 65 ЦОВВ у 2022 році, але, за оцінкою OECD/SIGMA, результати були обмеженими. Повноцінний аудит функцій держави з публічною звітністю, реєстром функцій та чітким планом реорганізації не оприлюднено (OECD/SIGMA).

Кількість міністерств скорочувалася, але не системно. З 25 міністерств у 2019 році їх кількість скоротилася до 17 у 2026 році — чисте скорочення на 8. Однак цей процес не був заснований на результатах аудиту, мав реверсивний характер — із розширенням та звуженням кількості міністерств у різні періоди, — а концепція листопада 2022 року (20 → 14) не була реалізована.

Чисельність державних службовців зменшилася приблизно на 16% — зі 185 тис. до 155 тис., але значна частина скорочення не є наслідком політичної реформи. Мобілізація (близько 4 тис.), виїзд за кордон (близько 2,7 тис.), наявність вакансій та воєнний стан суттєво вплинули на динаміку. Скорочення штатної чисельності — з 223 тис. до приблизно 186 тис. — лише частково пов'язане з цілеспрямованою політикою уряду у грудні 2023 року щодо скорочення 20 тис. вакансій.

ЄС та OECD оцінюють прогрес як помірний. Україна має 2,5 бала з 5 за реформою державного управління за оцінкою Європейської комісії. «Добрий прогрес» відзначено переважно у цифровізації та наданні послуг, а не у скороченні державного апарату.

Статус обіцянки може бути змінено в майбутньому у разі позитивних змін.