«Київенерго» заробляє мільйони на киянах, не догріваючи воду

Одна з котелень Києва, яка обслуговує жителів мікрорайону, нагріває воду до 61 градуса. Втім, у журналі робиться запис про 65 градусів.

Так, «нагрівши» воду на папері на додаткові 4 градуси і помноживши на кількість «вироблених» ГКал, ПАТ «Київенерго» отримує не один мільйон гривень.

Про це у своєму блозі написав президент Київської регіональної енергетичної асоціації Олександр Трохимець, передає «Слово і Діло».

«Навіть якщо споживачі помітять невідповідність, над їх обуренням лише посміються. Виявляється, державний стандарт таку похибку допускає. Ця схема є лише одним з багатьох «законних» варіантів обдирання киян енергетичним монополістом столиці», – пише Трохимець.

Також, за словами президента Київської регіональної енергетичної асоціації, з приходом до столиці ДТЕК Ріната Ахметова, ситуація з електроенергією та теплом не покращилась, а навпаки, погіршилась.

Олександр Трохимець наводить ще кілька схем, заробляння на споживачах.

Так, споживачі, які мають намір приєднатися до електричних мереж, спочатку мають заплатити. Така процедура дозволяє «Київенерго», отримавши гроші на свої рахунки, вільно користуватись ними протягом кількох місяців. Затягнувши будь-який з етапів, компанія має можливість продовжити собі «безкоштовну кредитну лінію» на сотні мільйонів гривень, пише Олександр Трохимець.

Ще одна схема – це те, що електричні та теплові мережі столиці не належать «Київенерго». Вони знаходяться у комунальній власності, а компанія їх орендує у киян за одну гривню на рік.

«Це все одно, що віддати свій автомобіль в оренду таксисту, який возив би вас за комерційними тарифами. При цьому жодної копійки в «орендоване» авто він не вклав би, а на «зароблені» гроші купив би собі нове», – додає президент Київської регіональної енергетичної асоціації Олександр Трохимець.

Читайте також: Тривале відключення світла «технологічно знищить» країну – Каплін

Тож за словами експерта, аби зламати корупційні схеми, необхідно скасувати закон №5021-VI від 22 червня 2012 року, яким було введено так звану плату за приєднання, зробити діяльність монополіста максимально прозорою для суспільства та притягувати до відповідальності, в тому числі до кримінальної, монополіста та його працівників за порушення прав споживачів.