Невиконані обіцянки політиків як причина шахтарської смертності

Вчорашня поїздка глави держави на Донеччину з нагоди святкування Дня шахтаря була затьмарена новиною про загибель двох гірників на шахті ПАТ "Покровська", за якими в результаті й відслужили молебень. Однак ніхто не згадував про загиблих на день раніше двох шахтарів на ліквідованій шахті поблизу міста Кіровське.

«Слово і Діло» проаналізували, наскільки ревно політики виконують обіцянки щодо забезпечення безпеки шахтарської праці.

Невиконані соціальні ініціативи

Зайнятися проблемою несанкціонованого видобутку вугілля (на ліквідованих чи самовільно викопаних шахтах) Президент Віктор Янукович обіцяв зовсім недавно – під час телемарафону «Діалог з країною». Тоді Президент пообіцяв поставити на законну основу самочинний видобуток вугілля в країні.

В червні Віктор Федорович заявив, що завданням влади є встановлення автоматизованих систем контролю безпеки на всіх шахтах України.

Підкреслимо, що Прем’єр-міністр Микола Азаров обіцяв встановити відповідні системи на всіх шахтах України ще протягом 2012-го року. Однак обіцянка не була виконана. Впродовж січня - жовтня 2012 року автоматизованими системами контролю та керування було обладнано лише 3 шахти в Донецькій області. Всі інші шахти, за словами голови Держгірпромнагляду Олександра Хохотви, будуть обладнані лише до 2015 року.

Зазначимо, що уряд також не виконав доручення Президента щодо законодавчого закріплення правонаступника, який би забезпечував соціальних захист безробітних шахтарів після ліквідації шахт, та не попіклувався про розробку питання соціально-економічного розвитку шахтарських містечок.

Нарощення видобутку

На фоні невиконаних соціальних ініціатив політики продовжують заявляти про нарощення видобутку вугілля, відкриття нових заводів для його переробки, переведення теплоелектростанцій на вугілля тощо.

З усього зрозуміло, що поки в Україні є вугілля, на ньому будуть заробляти гроші. Замість ініціатив щодо розвитку депресивних регіонів, налагодження нових виробництв, допомоги соціально дезорієнтованим мешканцям шахтарських містечок, державні мужі озвучують плани щодо нарощення видобутку вугілля, забезпечення збуту, постановки самочинного видобутку «на законні рейки» тощо. Сподіватися, що при цьому будуть вирішені глибокі соціальні проблеми регіону, не доводиться.

Яке місце в планах чиновників отримають шахтарі з копанок? Чи будуть вони й надалі постачати на заводи та електростанції своє дешеве вугілля (порівняно з легальним видобутком), за яке так часто доводиться платити власним життям?


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...