Як українці сприйняли призупинення Асоціації з ЄС та розгін Майдану?

Читать на русском

Асоціація політичних психологів України спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України 4–9 грудня поточного року провели широке соціологічне опитування з головних питань, що сьогодні стоять перед українцями – призупинення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, розгін демонстрації на Майдані Незалежності, доцільність проведення протестних акцій тощо. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України віком від
18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 2008 респондентів. Похибка вибірки становить 3,2%. Матеріали дослідження кореспонденту «Слово і Діло» надав віце-президент Асоціації політичних психологів України Віктор Рибаченко.

Результати опитування досить показові, адже демонструють розбіжності в сприйнятті політичних подій в різних регіонах України. Думки розійшлися з більшості питань. Зокрема, серед представників східного та південного регіону превалює позитивне ставлення до відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС (54,6 та 48,1% відповідно), в то час, як в центральному та західному регіоні переважає негативне ставлення до такого рішення уряду (59,1 та 76,1% відповідно). Цікаво, що серед представників центрального та західного регіону переважають думки, що відмова від підписання Асоціації з ЄС продемонструвала:

1) що українська влада насправді ніколи не хотіла підписувати Угоду з ЄС, а лише залякувала її підписанням Росію, домагаючись від російського керівництва певних вигідних для себе поступок;

2)приховану форму відмови від євроінтеграційного курсу України і поступову переорієнтацію на вступ до Митного союзу.

Разом з тим, представники східного та південного регіону схиляються до думки, що така відстрочка продиктована бажанням підписати Угоду з ЄС на більш вигідних для України умовах.

Варто відзначити, що представники всіх регіонів України проявили одностайність стосовно осуду жорстких дій правоохоронців проти учасників акції протесту на Майдані Незалежності в Києві в ніч на 30 листопада – 77% опитаних.

З підтримкою вимоги про відставку чинного уряду і Президента та проведення дострокових президентських і парламентських виборів висловилися 46,1% опитаних (захід – 74,3; центр – 60,2; схід – 21,4; південь – 32,9), проти - 35,4% респондентів (захід – 13,8, центр – 18,9; схід – 58,7; південь – 49,2).

Далі наведено графіки отриманих результатів дослідження.

1. «Як Ви сприйняли рішення Кабінету міністрів України щодо призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом?» (%)

У  регіональному розрізі:

2. «Що означає, на Вашу думку, взята владою України пауза в євроінтеграційному процесі?» (%)

У  регіональному розрізі:

3. «Як Ви оцінюєте – схвалюєте чи осуджуєте – жорсткі дії органів правопорядку проти учасників акції протесту на Майдані Незалежності в Києві в ніч на 30 листопада цього року?» (%)

У  регіональному розрізі:

4. «Чи підтримуєте Ви вимоги учасників масових акцій протесту про відставку чинного Уряду і Президента та проведення дострокових президентських і парламентських виборів?» (%)

У  регіональному розрізі:

* Результати опитування публікуються вибірково.

Ремарка «Слово і Діло». Отож, судячи з результатів опитування, політична криза глибоко укорінилася в українське суспільство і, можливо, вона нас не полишала з 2004 року, а лише перебувала в латентному стані. Це підтверджують дані соціологічного опитування, яке демонструє, що розуміння політичної ситуації в країні та її подальшого зовнішньополітичного курсу разюче розбігаються в східних та західних регіонах країни. Центральна Україна традиційно була більш поміркованою, однак відчутно тяжіє до думки західних регіонів.

Починаючи з 2004 року, коли з подачі окремих політтехнологів вперше виявилося, що Україна «поділена» на дві частини, жоден політик не намагався втілити рятівний інтеграційний проект, аби надуманий поділ України більше ніколи не піднімався на суспільний порядок денний. Пройшло лише дев’ять років, а ми знову говоримо про різницю між Донецьком та Львовом. Це й не дивно, адже на ідейно поділеному електораті значно легше вигравати вибори, а руйнівні політичні технології досягли апогею в своїй зухвалості. Отже, ми знову стоїмо перед великим викликом, який спровокували самі ж політики, що загрались в передвиборчу лотерею, однак відповіді на цей виклик вони не передбачили.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.