Депутатський корпус не готовий до реформування країни – політолог

Якщо ознайомитися з переліком законопроектів, які були запропоновані членами коаліції, можна побачити свідчення невисокого рівня готовності депутатського корпусу до реформування країни.

Таку думку під час круглого столу, ініційованого «Словом і Ділом» з приводу 100 днів роботи парламенту, висловила політолог, аналітик Міжнародного інформаційно-аналітичного центра «Росія – Україна» Олександра Решмеділова.

«Проаналізувавши законотворчу діяльність парламенту за 100 днів, можна дійти наступних висновків. Текст коаліційної угоди потребував максимальної конкретизації обіцянок членів коаліції через брак конкретності та вимірюваності в обіцянках політичних сил під час парламентських виборів 2014 року. Саме угода про створення парламентської більшості лягла в основу діяльності уряду Яценюка та є невід’ємною складовою Програми діяльності Кабміну», – розповідає експерт.

А також додає, що завдяки коаліційній угоді за перші 100 днів роботи нового парламенту депутатами політичних сил «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Самопомочі», «Радикальної партії» та «Батьківщини» було запропоновано 443 законопроекти, спрямованих в тій чи іншій мірі на виконання коаліційної угоди. Тобто на перший погляд, на думку політолога, робота була досить продуктивною, проте детальне ознайомлення з запропонованими законопроектами змушує констатувати той факт, що реальна результативність роботи законотворців над досягненням запланованого набагато нижча.

«Ознайомлення з переліком законопроектів, які були запропоновані членами коаліції свідчить про невисокий рівень готовності депутатського корпусу до реформування країни. В більшості випадків депутати пропонують фрагментарні «косметичні» поправки до існуючого законодавства, замість неухильного виконання пунктів Коаліційної угоди. Про це, зокрема, також свідчить величезна кількість запропонованих та не розглянутих законопроектів», – зазначає Решмеділова.

Таким чином, за словами експерта, коефіцієнт корисної дії законотворчості щодо досягнення цілей угоди за 100 днів роботи, як співвідношення кількості запропонованих політичними силами законодавчих ініціатив спрямованих на досягнення цілей коаліційної угоди до загальної кількості законопроектів, досить невисокий. А пояснюється така нерезультативність, зазвичай, зовнішнім агресором та економічними проблемами в країні, а не помилками парламентарів.

«Проте ще на етапі написання в коаліційній угоді цілей та напрямків діяльності коаліції, вони часто носили утопічний характер, а обіцянки здавалися досить абстрактними, нереальними. Тож ми отримали наявний брак балансу між морально-етичними засадами законодавчої діяльності з принципами відповідальності влади перед громадянами. А як результат – зниження рейтингів та зменшення довіри українців до провладних депутатів», – підсумовує Олександра Решмеділова.