Пристрасті за Іллічем: «Свобода» виконала свою обіцянку

Читать на русском

Вчора, 8 грудня, група мітингувальників звалила в Києві останній пам'ятник Володимиру Леніну. Відповідальність за недільні події взяла на себе партія «Свобода», до старань якої відносяться численні повалення Іллічів в інших містах України.

Відзначимо, що останній пам'ятник Леніну в центрі Києва давно не давав спокою свободівцям. У розпал революційних подій вони, нарешті, реалізували обіцянку з демонтажу даного пам'ятника, про що заявляв народний депутат - свободівець Андрій Мохник. Проте дії свободівців ніяк не можна підписати під букву закону, хоча їх лідер Олег Тягнибок обіцяв «розправитися» з вождем пролетаріату саме правовими методами. «Звичайно, хотілося б закинути Леніну на шию петлю і скинути його з постамену, але цього ми не робитимемо. Ми діятимемо законними методами», - заявляв Олег Тягнибок в далекому 2006 році. Де тепер його слова?

З історії питання. Пам'ятник Іллічу на початку бульвару Тараса Шевченка був встановлений 5 грудня 1946 року. Наприкінці 2000-х років прозвучали вимоги українських націоналістів знести пам'ятник, проте його відстояли як об'єкт, що становить культурну цінність. 3 вересня 2009 року після першої спроби знищити монумент (відломлена рука і частина обличчя) і під тиском громадськості, Кабінет Міністрів прийняв Постанову про позбавлення Леніна статусу пам'ятки національного значення. Разом з тим, в 2009 році посягання на Ілліча в Києві було ідентифіковано, як хуліганство, в той час як вчорашні події отримали статус масових заворушень.

Сьогодні багато журналістів підхопили «качку», про те, що київський Ленін входить до світової спадщини ЮНЕСКО. Це, звичайно ж, не відповідає дійсності, проте кількість мітингів, які провели комуністи під Іллічем на Бессарабці підрахувати важко, тому пам'ятник може і не є надбанням культури, але вже точно не позбавлений символізму.

По регіонам. Володимир Ілліч не дає спокою не тільки столичним активістам, але й регіональним політикам. Так, міський голова Сум Геннадій Мінаєв заявляв, що 12 серпня поточного року в Сумах буде демонтовано пам'ятник Леніну. Проте демонтаж пам'ятника не відбувся. Більше того, станом на кінець серпня пам'ятник ще перебував на старому місці. Причиною затягування процесу демонтажу є судові позови Сумської міської організації КПУ зі спробою оскаржити рішення міської ради від 29 травня про знесення пам'ятника.

З іншого боку, мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв, що в разі вчинення спроб пошкодити міський пам'ятник Леніну, він переламає руки і ноги тим, хто зробили замах на вождя (натякаючи на активістів ВО «Свобода»).

Повертаючись до Києва і тверезо озираючись на події минулих днів, важливо розуміти, що минулий тиждень загострення пристрастей в столиці підтримували чутки про можливі провокації, танки, таємні підписані угоди в Сочі і т.п. Нині громадськість буде активно залучена до дискурсу революції завдяки зваленому пам'ятнику Володимиру Леніну. При цьому розмови будуть не завжди конструктивні. Тут винні обидві сторони: і політичні лідери, які пішли на суперечливі кроки, і влада в особі Президента, яка в умовах глибокої політичної кризи в країні ховається і мовчить.

Сьогодні представникам української опозиції вдало виходить справлятися лише з пам'ятниками, парканами, дверима та іншими неживими предметами, які мали нещастя бути асоційованими з чинною владою. Якогось системного політичного рішення, послідовності дій і, головне, бачення остаточного результату всієї їх метушні, народ так і не дочекався.

Звичайно, набагато простіше замінювати програму дій окремими закликами з приводу відставки уряду, свободи Юлії Тимошенко і асоціації з Євросоюзом, але для людей цього вже явно недостатньо. Україна продовжує чекати справжніх моральних і політичних лідерів.

Наостанок. Так чи інакше, розмов буде багато, а байдужих мало. Слід пам'ятати, що в умовах ведення активної інформаційної війни в суспільстві важливо зберегти свої погляди і не намагатися знайти істину в тоннах інформаційного сміття. Боротися з інформаційними вірусами допоможе:

• вчасно перемкнути канал, закрити веб-сайт, відео або газету, де представлена ​​інформація викликає у Вас страх, дезорієнтацію, ненависть, ворожнечу і т.д.;

• згадати свою першу реакцію на нову шокуючу інформацію, і подумати, кому була корисна подібна реакція;

• дотримуватися тієї інформації, яка відповідала Вашим думкам і настроям до початку активного викиду дезінформації;

• намагатися уникати антагонізмів добре - погано, добро - зло;

• бути критичним до міток «терміново», «важливо» і т.п. в новинах;

• дихати свіжим повітрям (люди, які сидять / стоять / працюють / байдикують на Майдані в Києві почувають себе набагато більш спокійними і психологічно врівноваженими, ніж ті , хто поглинає тонни суперечливої ​​інформації в ЗМІ).


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...