Виконання деяких положень відкладено на рік-півтора між Україною та ЄС, щоб держава змогла адаптуватися до європейських стандартів.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт-міжнародник Олександр Богомолов.
«Виконання деяких положень між Україною та ЄС відкладено на рік-півтора, що дає більше часу, а отже й шансів пристосуватися до нових вимог та налаштуватися до європейських стандартів. Текст договору про Зону вільної торгівлі займає близько 500 сторінок − і це без доповнень. До того ж більш ніж 300 європейських законів українська сторона зобов'язана ухвалити та адаптувати під європейські норми. Позитивним фактором є те, що терміни імплементації вимог до якості в договорі не вказані», - розповідає експерт.За його словами, пріоритетними напрямками, які мають найбільше проблем для переходу на євростандарти, є безпека харчових продуктів, митне законодавство, технічне регулювання та стандартизація продукції, справжня і відкрита конкуренція (антимонопольне законодавство) та необхідність реформи державних закупівель.
«На сьогодні Україна не має норм з накладання штрафів за порушення правил конкуренції, а у митній сфері досі ніяким чином не вирішені проблеми зі швидким проходженням товарів, до того ж правила та процедура державних закупівель залишаються дуже бюрократичною», - вважає спеціаліст.
Водночас, в коментарі «Слову і Ділу» Володимир Сіденко розповідає, що Україна має переорієнтувати свій експортний потенціал з російського напрямку на альтернативні напрямки та знаходити нових партнерів для співпраці.
Всі розмови про створення Зони вільної торгівлі не мають ніякого сенсу, поки не стане чинною угода з ЄС. Важливо, що в Угоді про Асоціацію з ЄС враховано усі перехідні періоди на адаптацію, зокрема, стосовно відмови нашої країни від імпортних мит. Асоціація з ЄС – це інструмент, за допомогою якого Україна може отримати доступ до ринків ЄС», – пояснив Сіденко.
Читайте також: Заяви Гонтарєвої і переговори з МВФ. Від чого лихоманить гривню?
Нагадаємо, 4 грудня польський сенат ратифікував Асоціацію України з ЄС.
Перед цим договір ратифікували вже сім країн, серед них Литва та Естонія - одними із перших. Набуття чинності договору відкладено до кінця 2015 року, на даний час деяка частина договору діє лише частково.
Імплементація всього договору про асоціацію буде проводитися в два етапи, про це є відповідна угода.
Нагадаємо, що Яценюк наголосив, що вже зараз необхідно думати як про збільшення квот, так і про завоювання ринків не тільки Європейського союзу, але й інших країн.
Слід зауважити, що Європа по суті надала Україні тимчасову можливість вільної торгівлі та продовжила пільги для України, причому в односторонньому порядку.
Відзначимо, що на деякі види продукції будуть зняті квоти, а також відтепер ми маємо право безмитного ввезення великого асортименту української продукції і продажу її в Європейському союзі, що безумовно підвищить рівень попиту вітчизняних товарів та стан економіки.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»