Харківська мажоритарка: повний нуль проти абсолютного (інфографіка)

Читать на русском

«Слово і Діло» продовжує серію публікацій про одіозних нардепів, які, втративши будь-які крихти партійної довіри, нині прагнуть отримати парламентський мандат шляхом «периферійної мажоритарки».

Хорошим прикладом в цьому плані може слугувати кандидатура нині діючого народного депутата Валерія Писаренка, котрий віднедавна зареєстрований кандидатом в одномандатному виборчому окрузі №168 з центром у м. Харкові.

Слід відзначити, що «мажоритарний сценарій» не новий для Писаренка. У 2012-му по цьому ж таки округу він пройшов до парламенту, отримавши 43,44% голосів виборців на свою користь. Головним опонентам Писаренка два роки тому був теперішній Харківської ОДА Ігор Балута.

Тоді, у 2012 році, Писаренко обирався, балотуючись від Партії регіонів. Нині ж, в умовах, коли партійні кольори Віктора Федоровича не в моді, нардеп-регіонал зареєструвався самовисуванцем. Однак, чи вдасться цьогоріч отримати таку ж переконливу перемогу «соратнику Портнова» на Харківщині – велике питання. 

Адже по-перше, окрім Писаренка, кандидатами на відповідному окрузі зареєструвалось ще чимало претендентів середньої та великої політичної ваги. Серед останніх варто відзначити Віталія Немілостівого – чинного народного депутата, що висунутий «Блоком Петра Порошенка», хоч і має нульовий рівень відповідальності; Івана Варченка – заступника голови Харківської ОДА, якого підтримав «Народний фронт» Арсенія Яценюка. Крім того не слід забувати й про ряд технічних кандидатів, котрі будуть працювати в тому числі проти Писаренка. Для більшої переконливості відзначимо, жителя м. Переяслав-Хмельницький Київської області Анатолія Писаренка, якого ЦВК зареєструвало кандидатом по 168 округу і функція якого (неозброєним оком видно!), що буде зведена до технічного відбору голосів у Валерія Писаренка.

Разом з тим, є ще один непересічний аспект, який без сумніву може зіграти злий жарт із кандидатом Писаренком. Мова йде про рівень політичної відповідальності народного депутата. Бо як, наприклад, йому тепер пояснювати власним виборцям, де закріплений на законодавчому рівні позаблоковий статус України? Або де завершене будівництво станції метро «Перемога»? Із 71 законодавчої ініціативи, що була зареєстрована Писаренком протягом роботи ВРУ VII скликання, немає жодного законодавчого документу, яким би депутат відстоював власну позицію щодо позаблокового статусу України. Те ж саме стосується і питання будівництва метро, фінансування на яке немає, а відповідний об'єкт так і буде зимувати у відкритому стані.

Однак, найцікавіше те, що, попри зафіксовані факти невиконання Писаренком ряду своїх обіцянок, він знову сподівається на підтримку виборців, декларуючи у власній програмі на дострокових парламентських виборах 2014 року все ті ж обіцянки. 

Як аргумент – пункт із програми кандидата, де він обіцяє «подальший розвиток Харківського метрополітену, перш за все, завершення будівництва станції метро «Перемога».

Прямої обіцянки про сприяння узаконенню позаблокового статусу України у програмі Писаренка 2014 року немає, однак є інший, не менш цікавий розділ щодо гарантування окремого статусу російській мові на території Харківщини. Про який саме статус йдеться в документі не сказано, однак сама наявність подібного пункту свідчить про те, що вплив Портнова і оточення Януковича на діяльність Писаренка нікуди не зник. А отже, він майже напевно буде проявлятися в ході голосувань у новому парламенті, якщо кандидат, звісно, отримає бажаний мандат. Тим більше, що Валерій Володимирович наразі залишається одним із небагатьох, хто ризикнув залишитись вірним партії і не покинув фракцію ПР. 

Питання лише в тому, чи допоможе це йому? Адже, як відомо, поганим танцівникам певні органи заважають, а для таких безвідповідальних законодавців як Писаренко, політичний шлейф Партії регіонів може стати ймовірним непрохідним бар'єром, зірвавшись з якого, недовго канути в глибоке політичне забуття.


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...