Повний оп(озиційний) цугцванг

Читать на русском

Новий партійний проект Сергія Льовочкіна і частини команди колишніх «регіоналів» – «Опозиційний блок» - вирішив не тринькати зайві ресурси на цих виборах і суцільно зосередитися на розкрутці партійного бренду для майбутніх політичних баталій.

Саме такий висновок можна зробити, проаналізувавши наміри «Опозиційного блоку» щодо висування кандидатів на мажоритарних округах, а також врахувавши те, що виборчий список новоствореної партії, згідно із останніми соціологічними дослідженнями, не набирає навіть 1% підтримки громадян.

Не піти на дострокові вибори нинішні «опозиціонери» не могли: в такому випадку їм загрожувало повне забуття. Але й занадто голосно «піаритись» теж наразі недоречно – це лише б дратувало потенційного виборця. Такий собі політичний цугцванг.

Ще на початку передвиборчої кампанії сам реаніматор уцілілих від репутаційних втрат уламків Партії регіонів, колишній очільник Адміністрації Президента Віктора Януковича Сергій Льовочкін нібито планував балотуватися за 128-м виборчим округом (м. Миколаїв), однак зрештою пішов на вибори за списком «Опозиційного блоку» під номером 12.

«Опозиційний блок» висунув своїх кандидатів у 106 одномандатних виборчих округах. Серед цього списку балотуються люди, резонанс від діяльності яких в суспільстві не може оцінюватись як «публічний». Мабуть, закриті соціологічні заміри, які робилися на замовлення партійних технологів показали, що навіть за сприятливих умов – шанси виграти бодай на декількох мажоритарних округах у «Опозиційного блоку» виглядають примарними.

Тому жоден із публічних політиків-важковаговиків, які зараз є у списку партії – навіть не намагалися спробувати свої сили на «мажоритарці», а одразу поповнили партійний виборчий список. У списку «Опозиційного блоку» - 202 кандидати. Цей список – своєрідний «мікс» із представників Партії регіонів, команди Сергія Льовочкіна та інших сателітів колись потужної «регіональної» тусовки. Всі ці кандидати – вчорашні урядовці із Кабміну Миколи Азарова, партійні бонзи Партії регіонів та їхні союзники. Серед кандидатів у першій 30-ці списку «Опозиційного блоку» - в тому числі й народні депутати, які голосували за «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року.

У першій 20-ці списку «Опозиційного блоку» сконцентровані основні політичні гравці, які брали активну участь у становленні режиму екс-президента Віктора Януковича. Серед них:

  • очолив список – Юрій Бойко, енергетичний екс-віце-прем’єр в уряді Миколи Азарова, очолював київську обласну організацію Партії регіонів.

  • під №2 – Олександр Вілкул, екс-віце-прем’єр в уряді Азарова, колишній губернатор Дніпропетровської області. Людина бізнесмена Ріната Ахметова.

  • під №3 – Михайло Добкін. Офіційний кандидат від ПР на дострокових виборах Президента України у травні 2014 року.

  • під №7 – Нестор Шуфрич, якого цими днями побили в Одесі. Нардеп кількох попередніх скликань, «регіонал» зі стажем. На парламентських виборах 2012 року йшов у списках Партії регіонів під №27.

  • під №8 – Наталія Королевська. Міністр соціальної політики України у 2012–2014 роках, лідер сателітної до ПР партії «Україна – Вперед!».

  • під №9 – Тетяна Бахтеєва. Народний депутат 4-7 скликань, кожного разу була у фракції Партії регіонів.

  • під №11 – Вадим Новинський. Бізнесмен, олігарх. Нардеп 7-го скликання ВР з 2013 року: обирався у мажоритарному окрузі №223 на довиборах у Криму, після чого долучився до фракції ПР у парламенті. Що цікаво, отримав українське громадянство тільки наприкінці 2012 року спеціальним указом екс-президента Януковича «як особа, яка має визначні заслуги перед Україною».

  • під №13 – Юрій Воропаєв. Нардеп, заступник голови фракції Партії регіонів, людина Ріната Ахметова. На парламентських виборах 2012 року йшов у списках Партії регіонів під №26.

  • під №16 – Юлія Льовочкіна. Нардеп, сестра Сергія Льовочкіна. Входила до складу фракції ПР до квітня 2014 року. Обиралася за мажоритарним округом в Криму.

  • під № 18 – Іван Мирний. Нардеп. На парламентських виборах 2012 року йшов у списках Партії регіонів під №79. Зараз позафракційний.

  • під №20 – Юрій Мірошниченко. Народний депутат, входив до фракції ПР. Представник екс-президента Віктора Януковича у парламенті з березня 2010 року по 24 лютого 2014 року. На парламентських виборах 2012 року йшов у списках Партії регіонів під №39

І це тільки початок списку: гортаючи його сторінки далі, фіксуємо Михайла Папієва (№22), Юрія Павленка (№24), Олександра Коваля (№29), Вілена Шатворяна (№32), Олександра Волкова (№33), Ірину Горіну (№34) й інших, не таких відомих, але «переконаних» адептів діяльності ПР у попередніх роках.

Очевидно, що нинішні дострокові парламентські вибори – це лише початок реваншу колишніх «регіоналів». Адже для того, аби більшість з них дійсно пішла із арени великої української політики, потрібно, аби в країні запрацювали механізми люстрації, оцінки діяльності дій попередньої влади, аудит економічної та господарської діяльності попереднього уряду тощо.

Ще один дієвий спосіб люстрації полягає в добросовісній діяльності Генпрокуратури. Якби прокурори перевірили бодай половину матеріалів, оприлюднених у журналістських розслідуваннях, де фігурують і кандидати у нардепи із нинішнього списку «Опозиційного блоку», цього б могло вистачити, аби вони займалися не виборчими перегонами, а підготовкою до судових слухань.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...