Блоковий статус України: панацея чи загроза?

Читать на русском

4 вересня 2014 року на території вільного простору Freud House пройшла відкрита експертна дискусія на тему «Блоковий статус України: панацея чи загроза?», ініційована «Словом і Ділом».

Більш ніж за дві години вдалося обговорити найважливіші питання сьогодення: реальність прийняття урядового законопроекту щодо скасування позаблокового статусу України в парламенті, необхідність реформування української армії, геополітичні загрози для України та, власне, саму можливість вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Серед учаників були відомі політологи, експерти, блогери, журналісти та військові. «Слово і Діло» пропонує ознайомитись з ключовими тезами, що були висловлені в ході заходу.

Олег Кокошинський, експерт з питань НАТО

«Захід об'єднався, щоб допомогти Україні. Ми маємо шанс стати членом НАТО, не стаючи членом. Нарешті Україна мусить вирішити, чи залишатись поза чи стати частиною блоку. Іншої безпекової системи крім НАТО — немає. Наша позаблоковість не зупине Росію. Ми не можемо залишатись нейтральними.»

Василь Мокан, політичний експерт

«Для України альтернативи НАТО немає. Я ілюзій не плекаю, що ми в ближчому майбутньому станемо членом Альянсу. Потенційна перспектива вступу якраз і стала мотивом анексії Криму. Тому, в нашій ситуації, будь-які кроки у цьому напрямку будуть провокувати Росію на ескалацію конфлікту. І як вихід, я бачу, що необхідно вести мову про стратегічне партнерство поза блоком.»

Микола Спірідонов, політолог

«Шлях НАТО не може буде стратегічним напрямом для України. Це може тільки розколоти українське суспільство і не дасть Україні безпеки. Можна зпрогнозувати, що Північноатлантичний альянс буде постачати зброю як і в Росію, так і в Україну, і намагатиметься використати цей конфлікт, щоб продати частину своєї зброї.»

Анастасія Соснова, політичний журналіст, блогер

«Ми 20 років думали про те, як відреагує Росія, боялися загрози з боку «сусіда». І у результаті - ми зараз знаходимось у стані невизнаної і неоголошеної війни. Скільки можна боятись, що Росія прийде? Вона вже прийшла — маємо сотні і тисячі вбитих українців!»

Олексій Якубін, політолог

«Ми маємо розуміти, що ідеальних організацій не існує. Чи може Україна, в такому стані як зараз, приймати ворогів НАТО своїми ворогами? Україна обираючи якусь одну сторону може втратити багато альтернатив - проблеми з НАТО розколять Україну. У нас є й інша проблема - неоголошена війна перетворилась у дуже вигідний бізнес. Доки певні групи осіб будуть добре заробляти, прикриваючись війною, цей конфлікт триватиме.»

Олександра Решмеділова, політолог

«Війну потрібно не загострювати, а завершувати. Чому ми завжди розраховуємо на когось іншого?! Ніхто не прийде і ніхто за нас нічого не вирішить. Ми чекаємо від когось дій, натомість самі нічого не робимо. Слабка Україна потрібна Росії і НАТО для того, щоб під виглядом спасіння або нападу цю територію розіграти. Нас як повноцінного партнера не розглядають.»

Наталія Целовальніченко, юрист

«Зараз в Україні немає юридичних та організаційних умов, щоб будувати перспективи як майбутнього члена-НАТО. До того ж, Північноатлантичний альянс виявився в програші, бо не був готовий до гібридної війні. Потрібно змінювати військову стратегію.»

Віталій Коршунов, політолог

«Україна використовується як об'єкт і з боку Росії і з боку НАТО. Не ми впливаємо на ситуацію зараз, а вона на нас. Україна і надалі буде використовуватися як об'єкт послаблення супротивника з обох боків, допоки сама не зможе вести політику суб'єкта.»

Олег Махно, політичний експерт

«Поки що НАТО виконує свою функцію блискуче. Як буде далі - покаже час. Що стосується України - ми маємо довести, що ми туди хочемо. Північноатлантичний альянс, в першу чергу, це загальне правило гри - вирішення проблем без зброї.»

Олександр Радчук, політичний журналіст, блогер

«Наявність НАТО - виклик Путіну, який хотів би повернутися до Радянського Союзу. Зараз ми бачимо спробу президента РФ повторити організацію Варшавського договору, створюючи пояс квазі-держав, які не будуть мати права самостійних рішень і підкорятися Росії. Мета - не просто створити пояс таких держав, але і мати економічно підконтрольні території.»

Володимир Цибулько, політичний експерт

«Насправді НАТО — це верховенство права, демократії, судової системи. Серед країн НАТО немає внутрішніх конфліктів, тому що там є абсолютно демократизовані країни, в яких працюють інститути, а не воля лідера чи воля «фюрера», як в Росії. Доки ми не збудуємо країну в якій буде верховенство права, доти ми не зблизимося з НАТО, якими б ми цікавими не були в якості території чи потенційних солдат.»

Вадим Гречанінов, генерал-лейтенант в відставці, експерт з питань НАТО

«Український шлях до НАТО має пролягати тільки через рішення народу. Якщо НАТО дійсно почне підтримувати Україну і почне реально щось робити, це може зупинити Путіна. Друге, що може зупинити Путіна, це народ — народ Росії і народ України. Але я хочу додати, що ми зараз програємо у війні, тому що в нас немає військового керівництва. У нас є РНБО та Головнокомандуючий, але коли нею керує дуже віддана Україні, але у військовому сенсі - неграмотна людина, в цьому мало сенсу.»

Олексій Кошель, політичний експерт

«НАТО - єдиний дієвий безпековий блок, який стовідсотково захищає країни-члени. Україна не є членом НАТО, і не є кандидатом в члени, і не зробила жодного дієвого сигналу щодо членства. Тому ми не повинні мати очікувань, що НАТО буде нас захищати.»

Сергій Розумовський, військовий, ветеран розвідки

«Ми чекаємо від НАТО, що вони захистять українців? Що їм треба від українців, докрасти те що не докрали олігархи? Це в принципі неможливо. Якщо в України є якась надія, то це тільки на самих себе і Збройні сили України. Вони говорили років 300, як вони нам допоможуть, але жодного автомата, літака, танка або солдата не було і не буде.»

Фото: Денис Філіпов, спеціально для СіД

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: