Все буде “в шоколаді”: про стратегічні плани Петра Порошенка

Читать на русском

Станом на опівдень 27 травня ЦВК опрацювала 96% протоколів голосування на виборах президента України і нарахувала за Петром Порошенком 54,5% підтримки громадян по всій Україні. Експерти вже відзначають безпрецедентність такої підтримки: вперше за багато років існує вірогідність обрання президента вже в першому турі і вперше за багато років голосування не розділило країну на дві частини — Порошенко лідирує у всіх регіонах України. “Слово і Діло” проаналізувало роздані Петром Олексійовичем в ході передвиборчої кампанії обіцянки, і спробувало окреслити стратегічні плани ймовірного п’ятого Президента України.

Парламентські метаморфози

В ході виборчої кампанії Петро Порошенко заявляв, що в парламенті він може опиратися лише на тих депутатів, котрі не приймали участі в прийнятті диктаторських законів 16 січня, а таких людей, за його словами, у Верховній Раді меншість. Саме тому, вважає лідер президентської гонки, парламент потрібно переобрати, і вибори ці мають відбутися вже восени.

Крім того, існують і інші причини для розпуску чинного парламенту. “Позачергові парламентські вибори потрібні для того, щоб продовжити процес перезавантаження влади, який розпочався наприкінці грудня. Нинішній склад Верховної Ради давно не відображає існуючих настроїв у суспільстві”, - зазначає провідний експерт з політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін.

На сьогодні Петро Порошенко не має власної сили в парламенті. Формально у Верховній Раді він опирається лише на “УДАР” Віталія Кличка. Останній неодноразово заявляв, що Україні потрібні парламентські вибори. Такі заяви пролунали і від лідера “Свободи” Олега Тягнибока. За його словами, у Верховній Раді “назріває” небезпека формування так званої “широкої” коаліції за участю Партії регіонів.

Так, в 2006 році після затяжних перемовин між переможцями Помаранчевої революції партією “Наша Україна” Віктора Ющенка та БЮТом Юлії Тимошенко не вдалося створити демократичну коаліцію. Натомість була сформована так звана антикризова коаліція за участі Партії регіонів, комуністів та Соціалістичної партії Олександра Мороза, який отримав спікерське крісло. Прем'єр-міністром за поданням правлячої коаліції та за згоди Президента Віктора Ющенка став Віктор Янукович. «Наша Україна» формально не увійшла в коаліцію з регіоналами, однак фактично отримала майже половину портфелів міністрів в Кабміні Януковича.

Згідно з чинною редакцією Конституції, президент може ініціювати розпуск парламенту, якщо в ньому протягом місяця не сформована коаліція, якщо протягом 60-ти днів після відставки Кабміну не сформований наступний уряд або ж у разі, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання в парламенті не можуть розпочатися.

Поки що жодна з вищезгаданих умов не наступила. Це підтвердив, зокрема, й представник партії “Батьківщина” депутат Андрій Павловський. За його словами, з Партії регіонів планує вийти достатньо велика група народних депутатів, які прагнуть приєднатися до правлячої більшості. В такому випадку більшість у Верховній Раді може скласти понад 300 депутатів, і таким чином парламент зможе “хоча б трохи реабілітуватися”. Наскільки його думка відображає думку усієї фракції та лідера партії Юлії Тимошенко ми, напевно, дізнаємося досить скоро.

Співпраця з Тимошенко

З парламентськими перипетіями тісно пов'язана доля майбутніх взаємовідносин вірогідного переможця президентської гонки Петра Порошенка та лідера найчисельнішої фракції в парламенті Юлії Тимошенко. В ході передвиборчої кампанії Петро Олексійович заявив, що обов'язково запросить Юлію Володимирівну працювати до себе в команду. Більше того, він висловив впевненість, що вони таки будуть працювати разом. Разом з тим можливої майбутньої посади для Тимошенко він не називав.

З огляду на те, що Порошенко, за його ж словами, не має намірів змінювати чинний Кабінет міністрів, пропонувати Тимошенко посаду в уряді він не буде. Принаймні, до проведення ймовірних перевиборів парламенту, після чого буде сформовано нову більшість, яка й вирішуватиме долю персонального складу Кабміну.

Юлія Тимошенко, в свою чергу, визнала, що президентські вибори в Україні пройшли чесно та демократично, а, отже, і визнала перемогу свого опонента. В своїй заяві вона підтвердила бажання працювати задля втілення обраного проєвропейського шляху розвитку країни. Віктор Замятін переконаний, що “принаймні частина членів партії “Батьківщина” та її парламентської фракції будуть співпрацювати з новим президентом в тому чи іншому форматі”.

Енергетична незалежність

Ще один оптимістичний план, заявлений Петром Порошенком в ході передвиборчої кампанії стосується позбавлення енергетичної залежності від Росії. Згідно з його амбітними пердвиборчими заявами, 2015 рік стане останнім, в якому Україна буде купувати газ у Росії. Такі думки лідер президентських перегонів висловив після недавньої зустрічі з першим віце-прем'єром Словаччини, де вони домовились про початок реверсних поставок газу зі Словаччини до України. Це є першим кроком на шляху до диверсифікації поставок газу в Україну, яку Порошенко обіцяє здійснити в повній мірі.

Економічний екперт Борис Кушнірук погоджується з Порошенком лише частково. “Припинити закуповувати газ у Росії можливо, проте це не є головною метою. Якщо Росія запропонує адекватну ціну на газ, то закупки варто продовжити”, - вважає він. Питання полягає в тому, щоб забезпечити диверсифікацію поставок, переконує Кушнірук, адже досвід Європи доводить, що навіть третина поставок енергетики з одного джерела є потенційно небезпечним чинником (Євросоюз закуповує близько 30% обсягів газу у Російської Федерації — ред.). “Це створює можливості для шантажу. Тому задля енергетичної безпеки важливо, аби цей показник складав не більше чверті від загального обсягу закупок”, - запевнює економічний експерт. Україна, за його словами, самостійно може видобувати близько 19 млрд кубометрів газу, ще 25 млрд потрібно закуповувати. Саме закупівлю цих 25 млрд кубометрів газу Україні важливо диверсифікувати, зокрема, налагодивши постачання газу з Польщі та Словаччини, а також налагодивши використання скрапленого газу. Крім того, паралельно слід суттєво скорочувати споживання газу за рахунок програм енергозбереження.

Польща з втричі більшим ВВП, ніж українське, споживає лише 17 млрд кубометрів газу на рік, тобто стільки, скільки Україна видобуває самостійно. Якби ми споживали стільки газу, скільки видобуваємо, то енергетичної проблеми взагалі не існувало б”, - резюмує Кушнірук.

Економічний бум

В ході передвиборчої кампанії Петро Порошенко також заявляв, що після стабілізації ситуації на сході в країні розпочнеться інвестиційний бум. Ми поцікавились у Бориса Кошнірука, наскільки такі заяви відповідають реальним економічим можливостям України. “Очевидно, що стабілізація ситуації на сході є мінімальною передумовою, аби виникла інвестиційна зацікавленість до України. Водночас це не знімає питання створення привабливих умов для ведення бізнесу, протидії корупції, демонополізації тощо”, - прокоментував експерт.

Порошенко, зокрема, обіцяє зберегти спрощену систему оподаткування для малого і середнього бізнесу на тривалий час, перекрити офшори та знизити тиск контролюючих органів на підприємства.

Оборона

Суттєвим викликом для нового президента стане налагодження обороноздатності країни. Петро Порошенко планує в рази збільшити видатки на посилення Збройних Сил, а також їх чисельність. Крім того, ймовірний президент пообіцяв, що “візьме” курс на вступ до НАТО, якщо за це виступить як мінімум 70% населення України.

Згідно з квітневими опитуваннями Центру Разумкова вступ України до НАТО на референдумі підтримали б лише 36,7% респондентів, а 41,6% - були б проти. Однак в бізнес-середовищі ідея вступу до НАТО є більш популярною. Згідно з даними видавничого дому “Галицькі контракти”, за вступ до НАТО виступає 44% опитаних підприємців та управлінців, а 49% - виступають за позаблоковий статус країни.

Зовнішньополітичний курс

Чи не найважливішим питанням для майбутнього президента стане курс його зовнішньої політики.

Петро Порошенко встиг окреслити своє бачення розвитку відносин України як з Росією, так і з західними партнерами. Генеральним зовнішнім курсом країни має стати подальша європейська інтеграція та підписання економічної частини Угоди про Асоціацію з ЄС. Згідно з планами Порошенка, Україна стане членом Євросоюзу до 2025 року, а вже в середині наступного року українці отримають безвізовий режим з ЄС.

З Росією Порошенко планує підтримувати партнерські відносини. Більше того, він висловив бажання здіснити візит до північного сусіда, однак лише після візиту до ЄС. Без унормування відносин з Росією Петро Олексійович не бачить можливості стабілізувати ситуацію на сході країни.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, в свою чергу, заявив, що Москва очікує від нового президента припинення антитерористичної операції. Однак заяви Петра Порошенка щодо сепаратистів на сході були досить критичними — в своїй програмі він обіцяє звільнити схід від диверсантів та "поребриків", значно підвищити заробітну плату учасників АТО.

Тим часом, президент Росії Володимир Путін на економічному форумі в Санкт-Петербурзі заявив, що очікує президента України в гості лише після сплати боргу за використаний газ.

Партнерські відносини з Росією Петру Порошенку буде нелегко вибудовувати, адже він не збирається визнавати анексію Криму та планує боротися за його повернення до складу України.

Ці та інші нелегкі завдання і проблеми стоять перед майбутнім президентом України. Проект “Слово і Діло”, в свою чергу, слідкуватиме за їх виконанням.

Ілона Македон, “Слово і Діло”


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...