Приречений на руйнування: Сили оборони добивають Керченський міст

Денис Поповичвійськовий оглядач

Сили оборони України продовжують бити по російському мосту через Керченську протоку. У ніч проти 19 листопада відбулася ракетна атака на залізничну частину мосту. Зруйнувати її поки що не вдалося, але системність ударів по цій незаконній споруді свідчить про те, що вона залишається однією з пріоритетних цілей Сил оборони.

Генеральний штаб ЗСУ підтвердив удар ракетами «Нептун» по «незаконно збудованому Керченському мосту» в ніч проти 19 листопада. Це вже третя атака на міст за чотири дні. Удари 16 та 17 листопада призвели до того, що арка автомобільної частини мосту впала у протоку. Також обвалився дорожній проліт завдовжки 227 метрів. Унаслідок цього рух автомобільною частиною так званого «Кримського мосту» наразі заблокований. Його відновлення в умовах бойових дій може бути вкрай складним.

У Генштабі зазначили, що міст через Керченську протоку є головною сухопутною артерією, якою армія росії постачає свої окупаційні угруповання на півдні пальним, боєприпасами та технікою. Водночас удар 19 листопада поки що не призвів до руйнування залізничної частини мосту. За повідомленнями української сторони, пошкоджено залізничні колії, а влучання зафіксували поблизу арки. Масштаб пошкоджень уточнюється.

Залізнична арка є масивнішою за автомобільну. Якщо вага автомобільної арки, яка вже впала у воду, становить близько 4700 тонн, то залізнична арка, яка поки що залишається на місці, важить близько 6000 тонн. Послідовність і системність, з якою Сили оборони атакують міст, свідчать про те, що його виведення з ладу залишається важливим завданням та швидше за все є питанням часу.

Якщо це станеться, повне руйнування мосту через Керченську протоку створить для росії цілу низку проблем. По-перше, міст відігравав важливу роль у забезпеченні російських військ, які діють на тимчасово окупованих територіях півдня України, а також тих, що дислокуються безпосередньо в Криму. Без нього росія втратить можливість оперативно перекидати резерви, боєприпаси та пальне з Краснодарського краю залізничним і автомобільним транспортом.

Поромна переправа не здатна повноцінно компенсувати втрату мосту. Навесні 2026 року Сили оборони вивели з ладу останній російський залізничний пором, який забезпечував військову логістику через Керченську протоку. У липні українські військові повідомили про виведення з ладу трьох із п’яти автомобільних поромів, які обслуговували переправу. Два судна, що залишилися, втратили можливість пересуватися самостійно та використовуються як баржі, які буксирують інші судна. Це суттєво обмежує їхню пропускну спроможність. До того ж штормова погода, яка часто панує в районі Керченської протоки восени та взимку, робить поромне сполучення нерегулярним.

Одним із ключових альтернативних сухопутних маршрутів залишається автодорога Р-280, так звана «траса Новоросія», яка сполучає Ростов-на-Дону з Кримом через Маріуполь, Бердянськ і Мелітополь. Вона пролягає через окуповані території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Втім, ще навесні цього року Міністерство оборони України повідомляло, що цей маршрут перебуває під вогневим контролем Сил оборони. Збільшення транспортного потоку на цій дорозі може створити додаткові труднощі для російської логістики.

Усе це матиме вкрай негативні наслідки для російської армії. Ураження військових колон, які рухатимуться цією трасою, може призводити до втрат техніки, затримок у постачанні пального та боєприпасів. А до окупованого Криму, який значною мірою залежить від сухопутного коридору через окуповані території, необхідні ресурси надходитимуть із додатковими труднощами. Навряд чи це автоматично призведе до повного логістичного колапсу, проте проблеми із забезпеченням російських військ на півдні України будуть посилюватися. Це, своєю чергою, буде поступово послаблювати їхні оперативні можливості.

Евакуація пошкоджених автомобілів із траси Р-280 може бути вкрай ускладнена через постійну небезпеку ударів БПЛА. На окремих ділянках дороги все ще залишаються підбиті вантажівки. Це означає не лише перешкоди для руху, а й втрату автомобільного транспорту, який також має велике значення для військової логістики.

Знищення мосту через Керченську протоку має також економічне значення для росії. Арка автомобільної частини мосту, яка разом із дорожнім прольотом упала в море, перекрила основний судноплавний канал Керч-Єнікальського каналу. Унаслідок цього морське сполучення між Чорним та Азовським морями було фактично зупинене. Якщо вдасться обвалити туди ж і частину залізничного мосту, розчищення фарватеру в умовах постійної ракетної та дронової загрози може стати ще складнішим.

Це означає блокаду морського сполучення з портами Азовського моря, зокрема окупованими Маріуполем і Бердянськом. Ці порти росія використовувала для військової логістики, а також для вивезення награбованого українського збіжжя. Перекриття судноплавного каналу блокує такі перевезення та завдає додаткових економічних збитків.

Тож повне припинення руху по так званому «Кримському мосту» може мати стратегічне значення. Воно завдає удару по російській логістиці та економічних інтересах, а також може сприяти деокупації південних областей України внаслідок поступової деградації російського угруповання на півдні.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО