Відновленню не підлягає: чим загрожує росіянам втрата «Кримського мосту»

Денис Поповичвійськовий оглядач

Сили оборони України 17 листопада завдали масованого комбінованого удару по російському мосту через Керченську протоку. Внаслідок цього у воду впала велика арка автомобільної частини мосту та обвалилася частина дорожнього полотна. Залізнична частина залишилася на місці, але також зазнала пошкоджень. Згодом рух поїздів відновили. В умовах бойових дій повноцінне відновлення мосту може стати надзвичайно складним завданням. Що це означає для тимчасово окупованого Криму?

Масована комбінована атака на так званий «Кримський міст», який росіяни у 2018 році незаконно побудували через Керченську протоку, тривала дві ночі поспіль у кілька хвиль. У ніч проти 16 листопада вдалося пошкодити автомобільну частину мосту, а наступної ночі — проти 17 листопада — остаточно обвалити арку. Разом із нею у воду впала частина дорожнього полотна. Залізнична частина мосту залишилася стояти, хоча також зазнала пошкоджень.

Спочатку окупанти зупинили рух обома частинами мосту, але вже 17 листопада заявили про відновлення залізничного сполучення. Проте, судячи з того, наскільки системно Сили оборони взялися за руйнування «Кримського мосту», навряд чи залізнична частина залишатиметься поза увагою українських військових.

Про системність цієї операції заявив президент Володимир Зеленський. За його словами, ураження мосту стало сьомим етапом операції, яка реалізовувалася кілька тижнів і була розроблена та координувалася Службою безпеки спільно з Генеральним штабом ЗСУ. Українські воїни поетапно знищували системи ППО, радари, засоби РЕБ та інші визначені об'єкти на шляху до фінальної цілі. Для цього, за словами президента, були використані БПЛА Dovbush, «Вендета», Da Vinci, «Січень», MICH 2000, «Рута», «Паляниця», Ан-197, FP-1, FP-5 «Фламінго» та Р-360 «Нептун».

Якщо подивитися відео ударів по мосту, яких багато в мережі, то можна почути серію потужних вибухів, що лунали саме 17 листопада. На оприлюднених записах роботу російської ППО майже не чути. Міст через Керченську протоку вважався однією з найбільш захищених локацій з погляду протиповітряної оборони, але у вирішальний момент цей статус не допоміг запобігти його ураженню. Вразливість мосту перед українськими засобами повітряного нападу залишається одним із головних чинників, що ускладнюватимуть його відновлення.

Арка, яку вдалося обвалити в море, важить майже 5 тисяч тонн. Її збирали майже рік. Щоб встановити цю конструкцію на передбачене проєктом місце, росіяни свого часу спланували цілу операцію з використанням плавзасобів та плавучих кранів. Повторити її в умовах бойових дій та постійної ракетно-дронової загрози буде надзвичайно складно. А якщо Силам оборони вдасться зруйнувати ще й залізничну частину мосту, ця споруда практично припинить функціонувати як транспортна артерія.

Нагадаємо, 16 та 17 листопада 2026 року відбулося четверте ураження так званого «Кримського мосту». Попередні сталися влітку 2025 року, у 2023 році та 8 жовтня 2022 року. Обвалити дорожні прольоти вдавалося двічі — у 2022 та 2023 роках. Двічі росіянам вдавалося відремонтувати споруду. Але на той час Сили оборони ще не мали такої великої кількості засобів ураження, а російська протиповітряна оборона окупованого Криму не була настільки знекровлена систематичними ударами.

Успішна операція щодо так званого «Кримського мосту» є важливою з кількох причин.

По-перше, це відповідь на російські удари по мостах через Дніпро. Зокрема, саме в ніч проти 17 листопада росіяни вкотре вдарили балістичними ракетами по Південному та Північному мостах у Києві. Удари по столичних мостах росія розпочала ще наприкінці вересня, першою перетнувши цю «червону лінію».

По-друге, це важкий іміджевий удар по російському керівництву на тлі активізації переговорів щодо завершення війни в Україні. Кремлівський ватажок володимир путін висуває максималістські умови, вимагаючи перерозподілу сфер впливу в Європі на свою користь, відступу НАТО до кордонів 1997 року, а також фактичної капітуляції України. Так міг би поводитися керівник держави, чиї війська вже оточили столицю противника. Але у випадку з путіним це зовсім не так. Його армія несе величезні втрати, російський тил палає — і це не найкраща переговорна позиція.

По-третє, знищення автомобільної арки мосту через Керченську протоку має і суто військове значення. Воно впливатиме на забезпечення тих військових частин російської армії, які дислокуються на окупованому півострові, та ускладнюватиме його використання як великого логістичного хабу.

Це забезпечення спиралося на три артерії: поромну переправу через Керченську протоку, так званий «Кримський міст», а також сухопутний коридор уздовж північного узбережжя Азовського моря у вигляді так званої «траси Новоросія», яка пролягає тимчасово окупованою частиною Запорізької області.

Рух поромною переправою давно обмежений через те, що Сили оборони раніше знищили або пошкодили частину великих залізничних та автомобільних поромів. Крім цього, штормова погода, яка часто буває в тих місцях восени та взимку, робить поромне сполучення нерегулярним.

Так званий «Кримський міст» був головною артерією, якою на півострів і далі на південь України надходили пальне, боєприпаси, техніка й особовий склад. Зараз його автомобільна частина зруйнована, а доля залізничної частини залишається під великим питанням, попри відновлення руху поїздів.

Залишається лише «траса Новоросія», але вона останніми місяцями регулярно зазнає ударів Сил оборони України. Удари дронами перетворили її на справжню «дорогу смерті». Пересування нею вкрай небезпечне, а російські логістичні колони намагаються захищати за допомогою мобільних вогневих груп, які, втім, не здатні гарантувати належний захист. Тож після руйнування автомобільної арки мосту через Керченську протоку тимчасово окупований Крим опиняється у складному становищі. Можливості росіян забезпечувати військове угруповання в Криму дедалі ускладнюються.

Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО