Замість декларацій про суспільний договір уряд має запропонувати чіткі законодавчі зміни, визначити потреби армії в поповненні та забезпечити стабільні правила бронювання. Перекладати на бізнес відповідальність за мобілізацію неправильно, адже це обов’язок державних органів.
Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов.
Прем’єр Сергій Корецький пообіцяв до 1 грудня «новий суспільний договір» щодо мобілізації і бронювання, який має дати ротацію військовим і передбачуваність бізнесу.
«Якщо розібрати цю ситуацію, то, по-перше, хотів би сказати, що цей суспільний договір у нас узагалі є з першого дня війни. Я, навпаки, не знаю підприємств, які фактично не допомагають армії, не забезпечують своїх мобілізованих працівників», – зазначив Лихачов.
За словами юриста, сама ідея ротації військовослужбовців є необхідною, однак влада має оперувати конкретними даними.
«Ротація повинна бути. Знову ж таки, ротація повинна бути цифрою. Ми часто говоримо про необхідність звільнення тих, хто служить із 2022 року. А де цифра тих, хто вже служить із 2022 року і бажає звільнитися? То яка це цифра? Це 10 тисяч, чи 100 тисяч, чи мільйон узагалі?» – наголосив Лихачов.
Він зауважив, що без чітких розрахунків дискусія про ротацію залишається абстрактною. Водночас, на його думку, забезпечувати заміну військових не можна лише коштом працівників, які нині мають бронювання.
Лихачов також звернув увагу на питання мотиваційних контрактів із військовослужбовцями. За його словами, після запровадження відповідних механізмів виникають питання щодо їхнього фінансового забезпечення, а підприємствам потрібен час, щоб адаптуватися до нових правил.
«Про який суспільний договір ми можемо говорити, якщо уряд вкотре змінює правила бронювання? Підприємства повинні мати тривалий термін для впровадження якихось змін», – пояснив він.
Юрист додав, що стабільність законодавства є однією з ключових умов будь-якої домовленості між державою, військовими та бізнесом. За його словами, ситуація, коли правила змінюються разом із кадровими перестановками в уряді, не дає підприємствам упевненості в майбутньому.
«Суспільний договір – це коли держава постійно не змінює правила. Бо завтра вона змінить прем’єра, і нам скажуть: «Так це ж із вами інший прем’єр домовлявся»», – зауважив Лихачов.
Чому мобілізація має залишатися відповідальністю держави
Коментуючи пропозицію залучити підприємства до формування нової моделі мобілізації та бронювання, адвокат наголосив, що бізнес не повинен перебирати на себе функції державних органів. Він поставив під сумнів саму логіку, за якою підприємства мають не лише бронювати працівників, а й забезпечувати мобілізацію певної кількості людей.
«Ми не говоримо про зміни щодо бронювання за рахунок підприємств. А що повинні робити підприємства? Мобілізовувати на вулицях, чи що вони повинні робити? Обов’язок мобілізації лежить на державних органах, а явно не на підприємствах. Тоді треба змінювати законодавство», – заявив він.
На думку Лихачова, роботодавець може добровільно заохочувати працівників до укладання контрактів із військом, зокрема пропонувати їм додаткові виплати чи інші бонуси. Проте такі механізми не повинні підміняти державну політику мобілізації.
«Якщо викликають людину, підприємство може її чимось змотивувати. Дійсно, може з доброї волі сказати: якщо ви підете укладати контракт, ми надамо якісь бонуси. Але як ще підприємство мотивує, ніж грошима? Так само, як держава може мотивувати. А чому тоді держава не може мотивувати? Виникає питання», – пояснив адвокат.
Він нагадав, що законодавство вже передбачає відповідальність за ухилення від мобілізації. Тому, вважає юрист, незрозуміло, чому додаткові обов’язки мають покладати саме на підприємства, які сплачують податки та підтримують військових.
«У нас є законодавство про мобілізацію. Якщо людина підлягає мобілізації й ухиляється, вона може бути притягнута до відповідальності. У мене питання: до чого тут підприємство? Підприємство платить податки, а працювати тут за державні органи з мобілізації я не вважаю правильним», – зазначив Лихачов.
Він також підкреслив, що багато роботодавців уже підтримують мобілізованих працівників, допомагають їхнім родинам і сприяють війську в межах своїх можливостей.
«Я реально знаю багато підприємств, які активно долучаються до цього, забезпечують своїх мобілізованих працівників і підтримують родини захисників», – сказав юрист.
На його думку, запропонована модель ризикує перетворити взаємодію держави та бізнесу на обмін квотами, коли підприємствам дозволятимуть бронювати певну кількість працівників в обмін на зобов’язання забезпечити мобілізацію інших.
Чому нові правила бронювання можуть викликати невдоволення
Окрему проблему Лихачов вбачає в тому, що часті зміни правил бронювання створюють невизначеність для підприємств, які виконують оборонні замовлення та мають планувати роботу на тривалий період.
«Ми розуміємо систему бронювання. Люди взяли оборонні замовлення – як вони зараз будуть їх виконувати? Починається паніка: хто буде заброньований, хто не буде заброньований», – пояснив він.
Адвокат також звернув увагу на питання справедливості щодо військовозобов’язаних, які виконали вимоги законодавства, стали на військовий облік і скористалися передбаченою процедурою бронювання.
«Ми вирішуємо це, досить цікаво, за рахунок тих, хто чесно став на військовий облік, прийшов до ТЦК, забронювався, тобто виконав усі вимоги закону. При цьому є ті, хто порушив законодавство, хто виїхав за кордон. До них ніяких питань», – сказав Лихачов.
На його думку, зміни не повинні створювати ситуацію, за якої люди, які дотримувалися закону, опиняються в менш передбачуваних умовах, ніж ті, хто його порушував.
Лихачов також висловив сумнів, що сама по собі кількість заброньованих працівників може свідчити про надмірне бронювання. За його словами, оцінювати ці показники потрібно з огляду на потреби критично важливих галузей, державних і комунальних установ, енергетики та оборонно-промислового комплексу.
«Я читав різні цифри – десь писали про 1,4 мільйона заброньованих. Наскільки це велика цифра для держави, я сумніваюся, що це велика цифра, враховуючи комунальні й державні органи, ОПК, енергетику та інших працівників», – зазначив він.
Підсумовуючи, юрист наголосив, що потреба в ротації військових і змінах у системі мобілізації не викликає заперечень, однак уряд має пояснити, як саме працюватиме нова модель, на яких розрахунках вона ґрунтуватиметься та яку відповідальність нестимуть держава й роботодавці.
На думку Лихачова, реальний суспільний договір має передбачати не черговий перегляд правил, а зрозумілі законодавчі механізми, передбачуваність для бізнесу та справедливий підхід до військовозобов’язаних і військовослужбовців.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.