Кожен сьомий українець відкладає візит до лікаря до останнього, поки стан здоров’я не стане критичним. Ще половина опитаних звертається по фахову допомогу лише після появи болю чи явних симптомів захворювання.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з результатами опитування, ситуативний підхід до турботи про здоров’я переважає серед 64,5% респондентів. Зокрема, 50% звертаються до лікаря лише після виникнення больових відчуттів або явних розладів, а 14,5% відкладають візит до медичного закладу до критичного стану.
Водночас 30,5% опитаних вдаються до профілактичних заходів. Із них 16% проходять планову діагностику та здають аналізи за власною ініціативою щонайменше раз на рік. Ще 14,5% проходять медичні огляди через вимоги роботодавців або закладів освіти. Не визначилися з власним підходом до турботи про здоров’я 5% респондентів.
Також згідно з результатами дослідження, чоловіки частіше за жінок дбають про профілактику. За власною ініціативою планові обстеження проходять 20% чоловіків проти 13% жінок. Водночас жінки частіше звертаються до лікаря лише після появи симптомів — 56% проти 43% серед чоловіків.
За віком найбільш схильною до систематичної профілактики є молодь від 18 до 29 років: 20% представників цієї групи регулярно проходять обстеження за власною ініціативою. Серед людей віком 30–44 роки таких 12%. Водночас у цій віковій категорії найчастіше відкладають візит до лікаря до критичного стану — 18%.
Є відмінності й за регіонами. Найрідше ігнорують симптоми до критичного стану жителі Києва — 10%. На Сході цей показник становить 20%, а на Півдні — 18%.
На готовність регулярно стежити за здоров’ям також впливають матеріальний стан і місце проживання. У селах 19% опитаних відкладають звернення до лікаря до критичного стану. Для порівняння, у столиці та обласних центрах цей показник становить 12%.
Рівень доходів також пов’язаний із профілактичною поведінкою. Серед респондентів із доходом до 10 тис. грн на одного дорослого в домогосподарстві лише 12% регулярно проходять обстеження за власною ініціативою. У групі з доходом понад 40 тис. грн таких 38%.
Водночас серед людей із найнижчими доходами 18% відкладають візит до лікаря до критичного стану, тоді як серед найбільш забезпечених — лише 4%.
Нагадаємо, «Слово і діло» оприлюднило результати сьомої хвилі власного соціологічного опитування. Друга частина стосується оцінки стану здоров'я, схеми звернення до лікарів, медичних обстежень, а також фінансових потреб українців, кредитів та витрат.
Нашим аналітикам уже вдалося з'ясувати, що штучний інтелект став найпопулярнішим цифровим джерелом інформації про здоров’я серед українців: 66% опитаних зверталися до ChatGPT та інших ШІ, тоді як Google та інші пошукові системи використовували 45%.
Також як стало відомо, лише 32% українців протягом останніх шести місяців купували всі призначені лікарем ліки та проходили необхідні обстеження в повному обсязі. Водночас більшість опитаних змушені економити через фінансові обмеження.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.