Гучне звільнення Руслана Кравченка запустило в публічному просторі обговорення потреби в конкурсному доборі генеральних прокурорів. Деякі нардепи вже обіцяють проголосувати за таку процедуру. Поки триватимуть дебати, в. о. генпрокурора буде керівник Хмельницької облпрокуратури Антон Ковальський. Усе це – безпосередні наслідки операції «Карфаген», проведеної НАБУ і САП. У чинної влади непрості стосунки з цими органами: з одного боку, їхня робота позиціонується як безперечне досягнення України і свідчення її демократичності, а з іншого – лише рік тому їх намагалися позбавити незалежності. «Слово і діло» вирішило розібрати обіцянки нинішніх урядовців, нардепів і президента про НАБУ, САП і Генпрокуратуру.
Як урядовці обіцяли підтримувати роботу НАБУ і САП
28 жовтня 2019 року Володимир Зеленський, який лише пів року до того став президентом України, пообіцяв не впливати на роботу НАБУ. Зробив він цю обіцянку не абиколи – а під час візиту до НАБУ:
«Я хотів би вас привітати і сказати, що сьогодні такий запит суспільства на перемогу справедливості, щоб всі корупціонери були за гратами. А це вже тільки ваші повноваження, ваш професіоналізм і ваша енергія. Ось ця енергія, це головне питання, чому я зі своїми колегами приїхав до вас. Ми приїхали, щоб вас зарядити цією енергією. Щоб ви розуміли – ми на вас впливати не будемо і не хочемо»
Утім, не можна сказати, що президент сумлінно дотримувався цієї обіцянки. Головним її порушенням, на думку аналітиків «Слово і діло», є підписаний у липні 2025 року законопроєкт № 12414, який суттєво обмежував повноваження і автономію НАБУ і САП. Зрештою відповідні положення із закону прибрали – але лише після масштабних протестів та критики міжнародних партнерів.
Не впливати на розслідування корупційних справ також обіцяла Ірина Венедіктова, генеральний прокурор України у 2020–2022 роках. Однак у грудні 2020 року Венедіктова змінила групу прокурорів НАБУ, які займалися справою за участі заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова, а зрештою Офіс генерального прокурора забрав це провадження у НАБУ і передав до СБУ.
Як нардепи обіцяли підтримувати роботу НАБУ і САП
Підтримка або реформа антикорупційних органів входили до передвиборчих програм багатьох нардепів IX скликання.
Так, нардепи за списком «Голосу» обіцяли посилити повноваження НАБУ з проведення розслідувань. Як маркер виконання обіцянки аналітики «Слово і діло» взяли голосування 19 жовтня 2021 року щодо законопроєкту № 5459-1, який приводить у відповідність до Конституції діяльність та статус НАБУ. Більшість нардепів «Голосу» дотрималися зобов’язань – за винятком Рустема Умєрова, Сергія Рахманіна (не голосували) та Олександри Устінової (була відсутня).
Також нардепи «Голосу» обіцяли в програмі партії перезавантажити САП з обранням нового керівництва за допомогою відкритого конкурсу за участі міжнародних експертів. Маркером виконання цієї обіцянки стало голосування щодо законопроєкту № 10060 8 грудня 2023 року, який посилив незалежність САП.
«За» знову проголосувала більшість представників «Голосу», які лишилися в Раді, за винятком відсутніх Ярослава Железняка, Олега Макарова, Андрія Шараськіна, а також Романа Костенка, який не голосував.
У передвиборчій програмі партії «Слуга народу» містилася подібна, але менш конкретна обіцянка – «перезапустити неефективні чи скомпрометовані антикорупційні органи». Її виконання нардепами, враховуючи розмите формулювання, наразі перевіряється.
Натомість обіцянку Давида Арахамії виключати з фракції «Слуга народу» депутатів, які фігурують на записах НАБУ, можна вважати проваленою. Нардепи Андрій Клочко, Максим Пашковський та Сергій Кузьміних – яких НАБУ підозрювало у різний час – так і не були виключені з фракції.
Хто з політиків обіціяв боротися зі «свавіллям» НАБУ і САП
Аналітики «Слово і діло» зафіксували декілька обіцянок, коли політики у тій чи іншій формі обіцяли боротися зі свавіллям або ж наклепом з боку НАБУ і САП.
Так, заступник керівника Офісу президента України Олег Татаров, про справу якого ми вже згадували вище, обіцяв у 2020 році невідкладно подати позов проти директора НАБУ Артема Ситника про «захист честі, гідності та ділової репутації» – що й було зроблено.
Уже в 2026 році Юлія Тимошенко, яку НАБУ і САП звинувачують у підкупі нардепів, заявила, що її команда збирається довести в суді фальсифікацію доказів проти себе. Для цього адвокати Тимошенко залучили до експертизи міжнародних експертів із фоноскопічного аналізу. Наразі справа перебуває в суді, тож доля цієї обіцянки залежить від його рішення.
8 квітня Тимошенко у зв’язку з цією ж справою пообіцяла притягнути детективів і суддів антикорупційних органів до відповідальності та переформатувати їх після перемоги України.
Нагадаємо, що Юлія Тимошенко – одна з семи депутатів, які голосували за закон про зменшення автономії НАБУ і САП у липні 2025 року, але потім не проголосували за альтернативний президентський закон, хоч і були присутні в сесійній залі.
Обіцяні зміни Генпрокуратури: від тестів на IQ до конкурсного відбору
Народні депутати, обрані за списками «Голосу» та «Слуги народу», у своїх передвиборчих програмах також дали декілька обіцянок щодо роботи прокуратури. Так, «Слуги» обіцяли очистити і перезавантажити роботу прокуратури – що завершилося переформатуванням Генеральної прокуратури в Офіс Генерального прокурора на початку 2020 року.
Разом з тим нардепи «Слуги народу» зобов’язалися позбавити ГПУ функцій утиску бізнесу. На думку аналітиків «Слово і діло», у 2019–2021 роках прокуратуру справді позбавили частини інструментів тиску на підприємців. Утім, вона зберегла широкі повноваження, які дозволяють прокурорам зловживати своїм становищем для забезпечення або перешкоджання роботі підприємств. Через це обіцянці присвоєно статус «не виконано».
Зі свого боку депутатам «Голосу» не вдалося запровадити обіцяного програмою «Голосу» тесту на IQ під час відбору прокурорів. Під час обговорень законодавчих змін нардепи фракції зрештою не виступали за введення цього доволі екзотичного для української політики нововведення.
Також є декілька обіцянок окремих нардепів, за виконанням яких наразі можна спостерігати. Так, Данило Гетманцев обіцяє ухвалення законопроєкту про скасування спецпенсій прокурорам:
«Я особисто не дам поховати цю реформу і не дозволю спустити її на гальмах... Ми доведемо цю справу до кінця. Попри будь-який тиск, телефонне право чи супротив системи. Законопроєкт № 12278 буде винесений у залу на друге читання, і ми доб’ємося його остаточного ухвалення».
Нарешті, у зв’язку з відставкою Руслана Кравченка вже декілька нардепів пообіцяли, що вимагатимуть конкурсної процедури відбору для майбутніх генпрокурорів – Мар’яна Безугла зі «Слуги народу» та Ірина Геращенко з «Європейської солідарності».
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» розбирало, які обіцянки щодо боротьби з корупцією робили українські політики. Зокрема, Володимир Зеленський пропонував у 2023 році прирівняти корупцію до державної зради, а низка нардепів хотіли ввести довічну заборону корупціонерам обіймати державні посади. Що з цього вийшло – дивіться в нашому огляді.
Не боротьбу з корупцією, а перемогу над нею обіцяв у своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський. «Нульова толерантність» до корупції на всіх рівнях передбачала три пункти – виконати з яких вдалося лише один. Який саме – читайте в огляді виконання президентської програми Володимира Зеленського.
Також ми аналізували, наскільки відповідально ставляться до своїх обіцянок спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та нардеп Микола Тищенко.
Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».