Верховна Рада підтримала 317 голосами звільнення Руслана Кравченка, який напередодні виїхав у «закордонне відрядження» та буцімто підписав підозру директору НАБУ Сергію Кривоносу. Найімовірніше, Президент Зеленський найближчим часом затвердить це рішення, позаяк учора він сам відсторонив Кравченка від посади. Теперішній конфлікт між НАБУ і Генпрокуратурою – найяскравіший, але далеко не перший. На інфографіці «Слово і діло» – ключові віхи десятилітнього протистояння двох правоохоронних органів.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) офіційно почало роботу 16 квітня 2015 року, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – 22 вересня 2015-го. Першими керівниками органів стали Артем Ситник і Назар Холодницький, які очолювали їх до 2023 і 2020 років відповідно.
Два конфлікти між НАБУ та ГПУ у серпні 2016 року
Перший гучний конфлікт між новоствореним НАБУ і тоді ще Генеральною прокуратурою України, яку очолював Юрій Луценко, стався у 2016 році. 5 серпня представники ГПУ прийшли з обшуком до приміщення НАБУ. Підставою стало розслідування незаконного прослуховування з боку НАБУ у справі про розкрадання цукру з Аграрного фонду.
НАБУ відкинуло ці звинувачення: на той момент Бюро не мало власних засобів для ведення прослуховування і використовувало для цього ресурси СБУ. Зрештою, під час обшуку не було вилучено жодних доказів, і справа більше не виходила у публічний простір.
Через тиждень, 12 серпня 2016-го, оперативники ГПУ затримали двох працівників НАБУ, які проводили негласні слідчі дії щодо працівників економічного департаменту Генпрокуратури. За повідомленням НАБУ, їх утримували без протоколу близько 11 годин та застосували проти них психологічний тиск. Розслідування інциденту передали третій стороні – СБУ.
Затримання працівника НАБУ під прикриттям у 2017 році
29 листопада 2017 року оперативники СБУ під керівництвом прокурорів ГПУ затримали працівника НАБУ під прикриттям. У межах спільної із САП спецоперації детектив мав передати кошти фігуранту розслідування корупції в Державній міграційній службі.
НАБУ заявило про зрив операції – а 5 грудня ГПУ оголосила підозри трьом детективам Бюро. Згодом, у 2019 році, ексзаступниця голови ДМС таки отримала офіційну підозру у справі, яку розслідувало НАБУ, а провадження проти детективів закрили.
Справи Дергунова та Щербини у 2018–2019 роках
У 2018 і 2019 роках НАБУ і САП розслідували дві справи, пов’язані з Генпрокуратурою. 5 жовтня 2018-го НАБУ затримало прокурора ГПУ Володимира Дергунова, який вимагав 20 тисяч доларів за укладення угоди про визнання винуватості. 4 січня 2019-го справу передали до суду. Вирок ВАКС з’явився лише 10 листопада 2025 року – 1 рік позбавлення волі та конфіскація майна.
Через рік, 3 грудня 2019-го, НАБУ і САП затримали колишнього начальника Головного слідчого управління ГПУ Ігоря Щербину, який разом з підприємцем Валентином Шевченком вимагав 150 тисяч доларів від будівельної компанії та встиг отримати 75 тисяч перед затриманням. 26 червня 2024 року ВАКС присудив йому 6 років за ґратами.
2020–2021 роки: Офіс Генпрокурора забрав справу Татарова у НАБУ
Коріння «Справи Татарова» сягає 2017 року, коли НАБУ взялося за схему «Укрбуду», у якій, за версією детективів НАБУ, МВС і держава зазнали понад 80 мільйонів гривень збитків.
Так, Олег Татаров, який досі працює в Офісі Президента України, свого часу був юристом в «Укрбуді». Також у цій справі фігурує й екснардеп Максим Микитась, якому НАБУ і САП нещодавно оголосили підозру у справі «Форест Ґамп».
1 грудня 2020 року Генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила групу прокурорів, які займалися справою за участі Олега Татарова. НАБУ назвало це втручанням у розслідування і все одно вручило підозру Татарову 18 грудня.
Утім, 24 грудня Офіс Генерального прокурора (як після 2 січня 2020 року називається ГПУ) передав провадження від НАБУ до СБУ. Зрештою справу перекваліфікували з корупційної та таким чином вивели з-під повноважень НАБУ, а підозру Татарову визнали необґрунтованою.
Спроба підпорядкувати НАБУ і САП Генпрокурору у липні 2025 року
21 липня 2025 року СБУ, ДБР та Офіс Генпрокурора почали масштабні слідчі дії щодо працівників НАБУ – щонайменше 70 обшуків у 15 працівників Бюро. Одним із приводів стало розслідування можливих зв’язків окремих співробітників НАБУ з росією.
Наступного дня, 22 липня 2025-го, Верховна Рада голосами 263 нардепів підтримала законопроєкт № 12414, який фактично поставив НАБУ і САП у залежність від Офісу Генпрокурора. Ввечері Президент Зеленський підписав закон.
Того ж дня в Україні розпочалися масові протести проти цих змін, а європейські урядовці висловили стурбованість через порушення роботи антикорупційних органів. Протести тривали до кінця липня, аж поки Президент не зареєстрував альтернативний закон, який повернув незалежність НАБУ і САП.
Вересень 2026 року: Операція «Карфаген» і підозра директору НАБУ
5 вересня 2026 року НАБУ і САП публічно повідомили про проведення операції «Карфаген», у межах якої пройшли масштабні обшуки в Офісі Генпрокурора та у фігурантів справи, кількох з яких було невдовзі затримано.
За версією слідства, йдеться про створення злочинної групи, яка займалася «кришуванням» шахрайських кол-центрів. Загальна сума легалізованих коштів, згідно із заявами НАБУ, складає понад 89,9 мільйона гривень.
На тлі цієї справи Генпрокурор Кравченко заявив про те, що подає у відставку, і назвав це «політичним рішенням». Коли стало відомо, що Кравченко перетнув кордон і нібито підписав підозру директору НАБУ Кривоносу, Президент Зеленський відсторонив його від посади.
Нарешті, 15 вересня Верховна Рада 317 голосами підтримала звільнення Генпрокурора.
Нагадаємо, «Укрпошта» пообіцяла перевірити обставини оформлення листів Генпрокурора про направлення підозр керівництву НАБУ і САП.
Сам Руслан Кравченко наразі перебуває у закордонному відрядженні до Парижа, яке він сам собі оформив.
Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці, скільки часу провели на посаді Генерального прокурора Кравченко та його попередники.
Також ми розбирали, на якому етапі зараз перебувають гучні розслідування НАБУ і САП 2025–2026 років – від «яєць по 17 грн» до «Фореста Ґампа» і «Карфагену».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»