Сили оборони України продовжують ізоляцію тимчасово окупованого Криму, руйнуючи логістику, яка веде до півострова. Під удар українських дронів потрапляють не лише окремі відрізки так званої «траси Новоросія», яка пролягає Приазов’ям, а й уже мости на кримських перешийках. Усе це вже призвело до серйозної паливної кризи на півострові. Ситуація у Криму для окупантів, імовірно, лише погіршуватиметься.
Окупаційний гауляйтер захопленої росіянами частини Херсонщини володимир сальдо повідомив про серію ударів по мостах на кримських перешийках. За його словами, у ніч проти 11 червня було пошкоджено міст через Північно-Кримський канал у районах Преображенки та Мирного, автомобільний міст на напрямку Перекоп – Армянськ, а також міст поблизу населеного пункту Ставки. До цього двічі був уражений міст у районі Чонгара. Рух будь-якого транспорту через Чонгарський міст наразі або обмежений, або не здійснюється (окупанти могли обладнати там понтонну переправу). У будь-якому разі, автомобільний трафік між материковою частиною України та Кримом для окупантів відбувається зі значними труднощами.
Більш-менш відкритим залишається проїзд через Керченський міст, проте рух по цьому об’єкту внаслідок попередніх атак суттєво обмежений. Фактично по ньому може рухатися лише легковий приватний транспорт та пасажирські автобуси. Задля безпеки діє заборона на легкові електромобілі та гібриди, а також на великотоннажний транспорт і військові вантажівки. Залізничне сполучення через Керченський міст також здійснюється із суттєвими обмеженнями.
Усе це – наслідки системної роботи Сил оборони України з ізоляції Кримського півострова та перетворення його на логістичний «острів». Зокрема командувач українських Сил безпілотних систем Роберт («Мадяр») Бровді повідомив, що вантажний трафік по маршруту Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Сімферополь (це і є так звана «траса Новоросія») протягом двох тижнів скоротився на 71%.
Удари по «сухопутному коридору» в Крим завдаються дронами середнього радіуса дії middle strike, наприклад RAM II, FP-2, Hornet, а з недавнього часу й «Бегемот». Це доволі свіжа розробка. За аеродинамічною схемою дрон нагадує «шахед». Він має тандемну бойову частину – осколково-фугасну та термобаричну – і здатний руйнувати укриття. Не виключено, що мости на перешийках були пошкоджені саме «Бегемотами».
Також дрони завдають ударів і по залізниці. Внаслідок цього, як повідомляється, окупаційна влада Криму була змушена заборонити рух потягів у нічний час. Пасажирські потяги, які через Керченський міст прибувають до Керчі ввечері, там зупиняються. Далі пасажирів перевозять автобусами. Втім, через повітряні тривоги, які дуже часто оголошуються у Криму через постійні атаки українських дронів та ракет, рух мостом періодично перекривається. У результаті прибуття потягів може затримуватися на кілька годин.
Сили оборони України вибивають і морське сполучення, яке могло б здійснюватися через азовські морські порти в окупованих Маріуполі та Бердянську. Зокрема 1-й корпус НГУ «Азов», ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і ЦСО «А» СБУ знищили об'єкти критичної інфраструктури Маріупольського порту, суттєво ускладнивши його роботу. Пароми, які забезпечували додаткове сполучення через Керченську протоку, були виведені з ладу ще раніше.
Внаслідок цього Крим, який був головним здобутком путіна в рамках розв’язаної ним війни проти України, поступово перетворюється для окупантів на «валізу без ручки». Українські дрони стають дедалі активнішими господарями у небі над півостровом.
Через постійні удари по мостах та дорогах на півострові виникла серйозна паливна криза. Вільний продаж бензину, особливо марки АІ-95, на багатьох кримських АЗС зупинено або обмежено. Паливо відпускається за QR-кодами чи талонами, які видаються через спеціальні онлайн-платформи, проте мають обмежений термін дії. Ці QR-коди «згорають», якщо пальне вчасно не прибуває. За повідомленнями місцевих жителів, та представників окупаційної влади, саме так найчастіше і відбувається.
Там, де пальне раптом потрапляє у вільний продаж, біля АЗС миттєво утворюються величезні черги. Для «щасливчиків» діє суворе обмеження – не більше 20 літрів в один бак на тиждень.
Ці обмеження стосуються насамперед приватного транспорту. У Криму запроваджуються дні, коли АЗС обслуговують виключно комунальні служби, громадський транспорт, швидку допомогу, спецтранспорт та автомобілі силових структур.
У Криму розквітає спекуляція пальним і навіть продаж QR-кодів на «чорному ринку». Вартість пального у спекулянтів може сягати 250 рублів (приблизно 155 грн) за літр, хоча офіційна вартість АІ-95 на заправках становить близько 90 рублів (55–56 грн) за літр.
Намагаючись купити пальне дешевше та без обмежень, кримчани подорожують до Краснодарського краю рф. Унаслідок цього черги за пальним утворюються вже там. Паливо на території рф справді дешевше, ніж в окупованому Криму. Крім того, його там поки що більше. Втім, обмеження на продаж пального, хай і не такі жорсткі, поступово запроваджуються і в росії. Причина – системні удари українських дронів по російських НПЗ. Південь росії, зокрема Краснодарський край, також перебуває під впливом цих атак. Паливна криза поступово насувається і туди.
Закономірним наслідком паливної кризи у Криму став дефіцит окремих товарів. Повідомляється про перебої з постачанням цукру, рису, гречки, солі, борошна, олії та макаронів. Через це в окремих торговельних мережах запровадили обмеження на продаж в одні руки не більше трьох одиниць товару. Молоко подекуди продають не більш ніж по одному літру одному покупцеві.
Якщо удари по логістиці продовжуватимуться, дуже скоро дефіцитними у Криму можуть стати не лише пальне та окремі продукти, а й медикаменти та інші товари першої необхідності. Так Крим поступово занурюється у часи, які багатьом нагадують останні роки існування СРСР. І все це відбувається протягом лише останнього місяця. За наявних тенденцій ситуація надалі може лише погіршуватися.
Через українські удари по російській логістиці паливна криза поширюється майже на всі окуповані райони України. Дефіцит пального спостерігається, зокрема, в окупованих районах Донецької та Запорізької областей. Наприклад, у Мелітополі також збираються черги за бензином. Про нестачу пального повідомляють і в Донецьку.
Але саме у Криму ця криза проявляється найбільш гостро. Якщо росіяни не зможуть виправити ситуацію, а наразі не видно, як саме вони можуть це зробити, то історія про фактичне перерізання «сухопутного коридору» до Криму цілком може стати реальністю. Те, чого не зміг досягти класичний механізований контрнаступ у 2023 році, поступово досягнуть удари українських БПЛА у 2026 році.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.