Дві третини українців підтримали ідею економічного бронювання військовозобов’язаних та вважають це справедливим. Водночас чверть опитаних зазначила – гроші від бронювання має освоїти не держава, їх мають отримати військові «з нуля», в якості доплат до заробітної плати.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 18 до 25 березня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Сумарно 65,5% опитаних вважають, що «гроші в обмін на бронь» – це прийнятний компроміс. Тобто такий варіант прийнятний як для прихильників прямої справедливості з цього питання, так і для тих, хто виставляє додаткові умови.
Категоричне несприйняття через страх соціальної нерівності залишається в меншості, що відкриває простір для впровадження таких рішень на державному рівні.
Загалом, результати опитування демонструють складний баланс думок щодо ініціативи сплати підвищеного військового збору за працівника. Однак, перевага на боці економічного прагматизму – 41% респондентів вважають цей механізм справедливим. Основний аргумент – необхідність стабільної роботи економіки для безперервного фінансування потреб Збройних Сил. Це свідчить про розуміння того, що сучасна війна – це війна ресурсів.
Варіант умовної підтримки обрали 24,5% респондентів. Вони готові прийняти таку систему лише за умови прямого зв’язку: гроші від бронювання мають йти не в «загальний котел», а на конкретні доплати бійцям «на нулі». Таким чином, суспільство хоче компенсувати нерівність (хтось працює в тилу – фінансує підвищену небезпеку того, хто воює).
Категорично проти ідеї економічного бронювання лише 18% українців. Ця частка опитаних боїться, що війна перетвориться на «війну тільки для бідних». Це відносно невеликий відсоток, що вказує на зміщення суспільного консенсусу в бік раціоналізації мобілізаційних процесів.
Ще 16,5% українців не змогли дати оцінку цій ідеї.
Що стосується регіональних уподобань серед респондентів, їх віку або статі – тут особливих розбіжностей не виявлено.
Нагадаємо, на замовлення «Слово і діло» було проведено Всеукраїнське репрезентативне інтернет-опитування настроїв українців. Перша частина дослідження показала ставлення громадян до різних варіантів мирної угоди та переговорного процесу загалом. А у другій частині українці розповіли про своє відношення до благодійних фондів, які працюють в Україні. Також українці розповіли про своє ставлення до суспільно-політичних дилем, міжнародних лідерів та інше.
В рамках дослідження стало відомо, як люди ставляться до «війни в довгу», та скільки українців зараз готові приєднатися до лав ЗСУ.
Також дослідження показало, що кожна третя українська родина втратила на війні рідних або житло.
А ще українці відповідали: як вони ставляться до можливої втрати територій і територіальних поступок та чи готові відмовитися від членства в НАТО в обмін на вступ до Євросоюзу та сталий мир.
Окрім цього, «Слово і діло» розповідало, як в Україні працює механізм бронювання та як відбуваються мобілізація та обмін даними.
Зазначимо, протягом 2025 року кількість заброньованих українців зросла на 300 тисяч.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.