Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура просять надали дозвіл на заочне розслідування стосовно олігарха Олега Бахматюка у межах справи про хабар колишнього голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.
Про це йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду від 23 грудня, повідомляє «Слово і діло».
Як вказується, детектив НАБУ і прокурор САП подали до суду клопотання, в якому просять надати дозвіл на заочне слідство стосовно Бахматюка. 6 грудня 2022 року адвокати олігарха до суду не прийшли і надіслали заяви-повідомлення про неможливість брати участь у розгляді цього клопотання, оскільки у них відсутнє доручення від Бахматюка на здійснення представництва його інтересів у цій справі.
Тому суд залучив Бахматюку безоплатного захисника Миколу Васюка, який мав з'явитися в судове засідання 12 грудня. Захисгик не прибув, але направив клопотання про відкладення судового засідання та надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи. Також він не з'явився 15, 21 і 23 грудня. Тому суддя підняв питання притягнення адвоката до відповідальності.
«Визнати неповажними причини неприбуття захисника (Миколи Васюка – ред.) у судові засідання, призначені на 15.12.2022, 21.12.2022, 23.12.2022. Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про відповідальність адвоката (Миколи Васюка – ред.)», – ідеться в рішенні.
Раніше НАБУ і САП також подали клопотання про заочний арешт Бахматюка.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.