Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під заочним арештом колишнього радника ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого НАБУ і САП підозрюють у пособництві в одержанні неправомірної вигоди Насіровим від олігарха Олега Бахматюка.
Таке рішення 15 грудня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, ВАКС заочно взяв під варту радника Насірова. Не погодившись з таким рішенням, адвокат підозрюваного подав апеляцію.
«Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2022 року про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення», – йдеться в рішенні.
Раніше Вищий антикорупційний суд заарештував Насірова з альтернативою понад півмільярда гривень.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»