Доктор Хаос: як Владислав Сурков налякав росіян

Денис Поповичжурналіст

Минулого тижня кремлівський «яструб», колишній помічник президента РФ та куратор «українського напрямку» Владислав Сурков, написав статтю під назвою «Куди подівся хаос? Розпакування стабільності». У ній він спробував виправдати потребу подальшого розширення території Росії. Як найближчу жертву експансії обрано Україну. Втім, роздуми Суркова викликали в російському суспільстві швидше іронію і страх, ніж рішучість когось завоювати.

Стаття Владислава Суркова стала продовженням традиції кремлівських політиків спілкуватися із опонентами в епістолярному жанрі. Початок цієї практики поклали Володимир Путін та Дмитро Медведєв. Їхні нотатки, що вийшли в липні та жовтні, відповідно, так чи інакше присвячувалися Україні. Зокрема, сам Путін досить недвозначно висловлював територіальні претензії до нашої країни.

Владислав Сурков, який опублікував свій текст минулими вихідними, висловлювався більш витіювато, можна сказати, езоповою мовою. Але і його стаття є обґрунтуванням подальшої експансії. У двох словах, пан Сурков зазначає, що Росія має й надалі розширюватись для того, щоб погасити внутрішню «соціальну ентропію». Тобто зайнятися поглинанням інших територій для того, щоб перемогти внутрішню політичну нестабільність, а ще краще – перенести ці процеси на чужу територію. Мовляв, Росія завжди розширювалася. Інакше РФ загрожують руйнівні процеси, подібні до тих, що сталися в Союзі в 1980-х, 1990-х роках.

Яка ж країна має стати «звалищем» для утилізації «внутрішньої ентропії»? Це стає зрозумілим, коли Сурков згадує про «кримський консенсус». Цілком очевидно, що мається на увазі Україна.

Утім, не така цікава сама стаття (антиукраїнська позиція пана Суркова давно всім відома), як реакція на неї в російському суспільстві. Зокрема, оглядач «Московського комсомольця» Михайло Ростовський у своїй колонці зазначає, що Владислав Сурков вигадав для своєї країни «небезпечні ліки». «Росії не потрібне «розширення». Росії потрібне освоєння своєї власної території ‒ те, на чому не дозволяли зосередитись «імперські інстинкти», ‒ пише автор. На його думку, громадянам Росії погано не через те, що влада не задовольняє їхніх імперських традицій, їм погано через поширення COVID та падіння рівня життя.

Політтехнолог Станіслав Бєлковський, коментуючи статтю Суркова, припустив, що автор (відправлений в опалу після провалу на українському напрямку) знову хоче очолити проєкти з розширення Росії або принаймні зайнятися вирішенням конфліктів на кордонах країни. При цьому пан Бєлковський з іронією згадав «унікальний досвід» Суркова щодо врегулювання ситуації з «ДНР» та «ЛНР».

В ОРДЛО також поставилися до ідей Суркова з відомим скепсисом. Донецький блогер, який є одним із бойовиків «ДНР», зазначає, що історію розширення Росії слід розглядати у широкому історичному контексті. Наприклад, експансія Росії у Китаї призвела до російсько-японської війни, у якій царська Росія зазнала поразки. Подальші «імперські амбіції» закінчилися Першою світовою війною та остаточним крахом Російської імперії. Простих росіян стаття Суркова здивувала та налякала. Їх справді більше хвилює COVID, перспектива поголовного введення QR-кодів та падіння рівня життя. Новою війною людей не нагодуєш, магія кримського консенсусу давно перестала діяти.

Іншими словами, стаття Суркова справила ефект протилежний тому, на який розраховував її автор. Вона стала маркером того, що російське суспільство, на відміну від кремлівської верхівки, не готове до великої війни за розширення територій, а «імперські амбіції» вже неможливо задовольнити, відправляючи солдатів у чужі землі.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО