Законопроєкт про столицю: чи потрібне місту розмежування повноважень мера та глави КМДА

Парламентський комітет рекомендував Верховній раді ухвалити законопроєкт про столицю. Основна мета документа – розмежувати повноваження міського голови і голови КМДА, таким чином на Банковій хочуть обмежити вплив Віталія Кличка на Київ. Сам столичний мер каже, що законопроєкт не має порушувати конституційних прав мешканців столиці. Які зміни пропонує законопроєкт та що дасть розмежування влади, читайте у матеріалі «Слово і діло».

Основні зміни, які пропонує законопроєкт

Місто Київ має особливий статус – столиці України, тому регулюється окремими законодавчими положеннями, зокрема законом «Про столицю України – місто-герой Київ».

Ще у 2019 році депутати від фракції «Слуга народу» подали до Верховної ради законопроєкт, який передбачає внесення змін до чинного закону.

Як зазначено у пояснювальній записці, основна мета таких змін – оптимізація системи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в столиці та унеможливлення узурпації влади однією посадовою особою.

Очікується, що ухвалення законопроєкту забезпечуватиме належне функціонування органів місцевого самоврядування та гарантуватиме права мешканців міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Основна зміна, до якої прикуто найбільше уваги – розділення повноважень міського голови Києва та голови Київської міської державної адміністрації.

Згідно із Конституцією, голову КМДА призначає президент, однак у 2003 році Конституційний суд видав тлумачення до відповідної статті, в якому вказав, що призначити на цю посаду можна тільки ту людину, яку містяни обрали мером.

У коментарі «Слово і діло» адвокат, голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников пояснив, що саме робитиме міський голова Києва та очільник КМДА.

«Після ухвалення цього законопроєкту київський міський голова очолюватиме Київський магістрат (а не КМДА – ред.) – виконавчий орган Київської міської ради, головуватиме на засіданнях Київської міської ради, а голова КМДА здійснюватиме нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади», – зазначив адвокат.

Він додав, що законопроєкт також пропонує відновити районні ради в місті Києві як представницькі органи жителів районів Києва, чим створює нову систему організації та здійснення місцевого самоврядування і виконавчої влади у Києві.

Крім цього, документ пропонує внести зміни до кількох інших законів України.

Які плюси законопроєкту для столиці

На думку Максима Тютюнникова, розмежування посад міського голови і голови КМДА та утворення власного виконавчого комітету Київської міської ради є позитивним нововведенням з огляду на те, що в Україні активно тривають євроінтеграційні процеси.

«Зокрема, ці процеси стосуються організації місцевого самоврядування відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, в якій однією із основних характеристик системи місцевого управління стала децентралізація, якої прагнуть досягти більшість європейських країн, в тому числі й Україна», – зазначив адвокат.

У рамках реалізації Хартії, міський голова має бути наділений повноваженнями та опікуватися питаннями, що стосуються безпосередньо справ міста та робити це разом із новоутвореним власним виконавчим комітетом.

«Водночас, голова КМДА має займатися виключно державними справами на місцевому рівні, у рамках ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» і не втручатися в справи місцевого самоврядування, окрім як здійснювати контроль за законністю рішень Київради та Київського міського голови», – наголосив адвокат.

Глава асоціації зазначив, що основна мета законопроєкту – привести норми щодо місцевого самоврядування у місті Києві у відповідність до європейських тенденцій та розуміння сутності місцевого самоврядування – цілком може бути реалізована.

«Таким чином у столиці буде остаточно відокремлено місцеве самоврядування від державної влади на місцях, що, в свою чергу, і складає сутність децентралізації та зменшує рівень втручання державної влади у питання, винесені на розгляд місцевого самоврядування», – вважає Тютюнников.

Він також додав, що голова КМДА після реформування фактично отримає основну важливу функцію –** нагляд за органами місцевого самоврядування**, що також є характерною рисою континентальної системи місцевого управління, до якої належить більшість країн Європи.

Загалом, на думку адвоката, розподіл повноважень перешкоджатиме значній концентрації влади в руках однієї особи, що, своєю чергою, може посприяти зниженню корупційних проявів.

Які «підводні камені» має законопроєкт

Водночас законопроєкт не позбавлений недоліків і суперечностей. На думку адвоката, до проблемних моментів можна віднести значне обмеження свободи дій міського голови.

«На перший погляд, функція нагляду головою КМДА за органами місцевого самоврядування має позитивну спрямованість, однак вона може значно перешкоджати міському голові у здійсненні певних дій та прийнятті рішень», – зазначив Тютюнников.

Зокрема, за його словами, законопроєкт наділяє голову КМДА функціями фактично правоохоронного органу, який видаватиме приписи та протести та зможе зупиняти будь-які рішення органів місцевого самоврядування в інтересах громадськості міста, а також оскаржуватиме їх в суді.

«Проте, ці інтереси ніде не прописано, що дає можливість їхнього широкого трактування та використання. На мою думку, варто доопрацювати положення щодо здійснення такого нагляду та окреслити межі втручання призначеного голови КМДА у діяльність органу місцевого самоврядування», – вважає адвокат.

Також керівник Асоціації зазначив, що після розмежування посад глава КМДА та міський голова можуть конкурувати.

«За умови ухвалення законопроєкту та розмежування зазначених посад, голова КМДА та міський голова Києва можуть вступати у конкуренцію, буде «перетягування влади» стосовно деяких питань, що негативно вплине на нормальне функціонування місцевого управління та може потягнути за собою значні репутаційні ризики для представників влади», – пояснює експерт.

Зокрема, законопроєктом передбачено залишити мерові господарські та управлінські функції у столиці, в які голова КМДА не може втручатися. Однак стає незрозумілим, як саме голова КМДА зможе контролювати тоді законність у господарській діяльності.

«Проте це можна вирішити, встановивши чітке розмежування повноважень та обмеження щодо втручання голови КМДА у справи місцевого самоврядування», – вважає адвокат.

Нинішній голова КМДА Віталій Кличко часто апелює до рішення Конституційного суду від 2003 року, обґрунтовуючи потребу суміщення двох посад.

Рішення КСУ є остаточними, і тільки сам КСУ може їх змінювати, що зроблено не було. І виходить, що наразі ситуація із з‘єднанням засад є неконституційною, тобто суперечить низці статей Конституції України щодо місцевого самоврядування.

Світовий досвід

Яскравим прикладом держави, в якій наявне чітке розмежування посад в органах місцевого самоврядування і державної влади на місцях та їхньої компетенції є Польща.

У Польщі завдання урядової адміністрації виконує воєвода, який здійснює контроль за місцевими органами самоврядування.

Посадовими особами місцевого самоврядування є мери, які обираються населенням. При кожній муніципальній раді є виконавчий орган, до якої входить і мер за посадою.

«Тобто, фактично у Польщі запроваджено систему поділу посад місцевого самоврядування та державної адміністрації на місцях, яку пропонується запровадити законопроєктом № 2143-3 в столиці Україні – окремо міська рада та її виконавчий орган на чолі з міським головою, окремо представник державної адміністрації, уповноважений на здійснення контролю на місцевому рівні», – зазначив адвокат Максим Тютюнников.

На його думку, досвід Польщі у цьому питанні є цілком позитивним для України, тобто країна може прийняти таку модель, проте із певними застереженнями.

Водночас, за словами адвоката, у деяких європейських країнах є позитивний досвід перебування однієї людини на декількох посадах.

Наприклад, столиця Австрії – Відень – має законодавчо встановлений особливий статус та певні особливості в регулюванні місцевого управління, за аналогією із Києвом.

«Враховуючи особливий статус Відня, бургомістр (міський голова) виконує і обов’язки губернатора (представника органу державної влади на місцевому рівні), а також очолює Правління – виконавчий орган місцевої ради», – пояснив адвокат.


Нескладно здогадатися, що законопроєкт запропонований президентської партією з політичних мотивів. Між Офісом президента та Віталієм Кличком вже тривалий час є свої суперечності, викликані багатьма політичними факторами та передісторіями.

У червні минулого року Володимир Зеленський заявив, що мери не можуть бути в опозиції до центральної влади і до президента.

Детальніше про те, чому зросла напруженість між центральною та місцевою владою та що стояло за численними обшуками у Кличка, можна почитати за посиланням.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО