Вищий антикорупційний суд не скасував повідомлення про підозру Євгену Іскольду, якого НАБУ та САП підозрюють в участі у злочинній організації, очолюваній одеським бізнесменом Вадимом Альперіним.
Таке рішення 5 жовтня ухвалила слідча суддя ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Сам підозрюваний Іскольд скерував до суду скаргу на повідомлену йому підозру. У ній він посилається на те, що відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255 КПК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань в листопаді 2019 року, тобто після введення в дію положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. Тоді ж матеріали цих двох справ були об'єднані в провадження, де підозрюється Альперін та інші. Тому Іскольд вважає, що може скористуватися правом на оскарження підозри.
Він також вважає, що повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255 КПК України, є необґрунтованим, оскільки було порушено встановлений статтями 276-278 КПК України порядок повідомлення про підозру. Однак суддя не стала розглядати цю скаргу, оскільки основна справа Альперіна, в який також підозрюють Іскольда, була відкрита ще до можливості оскарження повідомлення про підозру. Тож суддя не відкрила провадження.
Як відомо, Іскольд залишився без обов'язків через неявку на три судових засідання у зв'язку з тим, що зламав ногу і перебував в медичному закладі. Але пізніше суд повторно поклав на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися з території України без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками.
Нагадаємо. за версією слідства, Альперін створив злочинну організацію, яка займалася ввезенням до України товарів за заниженою митною вартістю. Як встановили у НАБУ, фірми з орбіти Альперіна імпортували товари за підробленими документами (інвойсами), які робили в офісі одеського бізнесмена в бізнес-центрі «Сонячний» в Одесі. У митних деклараціях компанії вказували занижену вартість товарів.
Після чого митники відмовляли в цих деклараціях, оскільки вартість була вказана неправдива. Пізніше митники з порушеннями коригували вартість ввезених товарів, що ставало підставою для скасування таких дій фірмами через суд. Внаслідок цих дій товари ввозили до України за заниженою митною вартістю, а фірмам повертали фінансові гарантії, які вони перераховували митникам для ввезення товару. За даними слідства, митники отримували від 80 до 200 доларів за контейнер з тканинами.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps