Наступного тижня у «Слузі народу» мають визначитися з механізмом проведення праймеріз у мери столиці. Про це заявив голова президентської фракції Давид Арахамія. У чому проблеми з проведенням праймеріз та як впливає на результати виборів двохтурова система, яка буде застосована у великих містах України в жовтні, «Слово і діло» поговорило з експертом з конституційного права Олександром Москалюком.
Нагадаємо, що під час пресконференції президент України Володимир Зеленський пообіцяв проведення праймеріз перед виборами мера Києва за участю кандидатів від «Слуги народу» та незалежних кандидатів.
Під час праймеріз обирається один кандидат від політичної партії. Такі передвибори проводяться для того, щоб кандидати від однієї партії не відбирали один в одного голоси на основних виборах. Деякі політики, що програли праймеріз, все одно беруть участь у виборах, але як незалежні кандидати, без підтримки партії.
«Праймеріз дають можливість звичайним членам партії впливати на важливі рішення. Але наразі немає механізму проведення праймеріз для виборів мера в Києві. Поки не зрозуміло, чи будуть визначатися всередині фракції, чи голосуватимуть всі члени партії? Чи будуть враховувати тільки тих, хто з Києва чи всіх в цілому?» – зауважив Москалюк.
Також не зрозумілими є критерії визначення кандидатів. Поки що йдеться про чотирьох можливих кандидатів – Дубінського, Ткаченка, Тищенка й Качуру. Але Ткаченка Верховна рада призначила міністром культури. За словами Москалюка, наразі треба визначатися, праймеріз пройдуть за конкуренцію постатей чи конкуренцію програм.
«Програми ще не дав жоден із кандидатів, тому тут вони всі в рівних умовах. Якщо дивитися на конкуренцію постатей, який критерій застосовувати? Якщо говорити про професійну діяльність у різних сферах, то Качура не має антирейтингу, але, з іншої сторони, у нього досить низький рівень впізнаваності. У Дубінського навпаки, рівень впізнаваності високий, але він має політичний шлейф у прив’язці до Коломойського. Якщо ми кажемо про Тищенка, то тут проблема полягає в тому, що рівень впізнаваності у нього дуже високий, але є питання щодо рівня компетенції, і до того ж чи не надто високий у нього антирейтинг», – зазначив Олександр Москалюк.
Попередні праймеріз чи їхні прототипи в Україні були досить специфічними. Свого часу провести праймеріз намагалася партія «Сила людей», але востаннє це закінчилося скандалом із Дмитром Гнапом, коли він переміг у праймеріз, а потім зняв свою кандидатуру на посаду президента на користь Анатолія Гриценка. До того ж тоді виник скандал навколо грошової премії, яку Гнап обіцяв передати на потреби АТО, але частина коштів лишилася на його рахунку.
«Щось на кшталт праймеріз намагалася робити «Самопоміч» в інтернеті. Але це не зовсім праймеріз, бо було не зрозуміло, чи треба було для участі в голосуванні членство в партії чи ні», – нагадав юрист.
Цього разу під час місцевих виборів передбачена двохтурова система і це, на думку Олександра Москалюка, суттєво вплине на результати голосування.
«Це означає, що якщо жоден із кандидатів не набирає 50%+ голосів, тоді вже проводиться другий тур, як при виборах президента. Цікава ситуація як з політологічної, так і конституційно-правової точок зору. Коли два кандидата виходять у другий тур, тоді голосування відбувається не стільки за якогось з кандидатів, як вибори «проти». Це як вибори без виборів. Зараз у США багато виборців не знають, за кого віддати голос, адже їм не подобається ані Трамп, ані Байден», – зауважив експерт.
За таких обставин може скластися ситуація, що результати першого і другого туру можуть достатньо сильно відрізнятися.
«Наприклад, у Франції у 2002 році на президентських виборах змагалися Жан-Марі Ле Пен (батько Марі Люпен та засновник «Національного фронту») і Жак Ширак. У першому турі вони набрали фактично однакову кількість голосів. Усі злякалися, що націоналіст прийде до влади. Другий тур проходив за принципом «у кого менший антирейтинг», і переміг Ширак. Але Ле Пен все одно набрав фантастичну кількість голосів», – сказав Москалюк.
Отже, двохтурова система голосування дає змогу політику так би мовити «зачепитися». Москалюк навів ще один приклад виборів в Австрії у 2015 році, коли розрив між кандидатами за три тижні скоротився на 17%.
«Саме в цій ситуації велику роль грає те, як спрацює компромат, які будуть використовуватись технології та які будуть настрої в суспільстві», – акцентував Москалюк.
Юрист зауважив, що існує ще й третій розріз специфіки місцевих виборів, про який дуже мало говорять.
«Насправді посада голови міськради з точки зору повноважень є мінімальною. Якщо мер не матиме більшості в міськраді, то він зв’язаний по руках і ногах. Він царює, але не править. Цікавість полягає в тому, які політсили пройдуть до Київради. Зараз навіть на державному рівні вони об’єднуються ситуативно. А на місцевому рівні взагалі дуже складно зрозуміти, як відбуватиметься цей процес», – наголосив Олександр Москалюк.
Він нагадав, чому на останніх позачергових парламентських виборах на окремих округах вибори за мажоритаркою виграли «Слуги народу».
«Якби застосовувалася двохтурова система, то в кількох округах представники «Слуги народу» не виграли б. Тому що в другому турі відбулося б об’єднання голосів, умовно кажучи, «ЄС», «Голосу» і ще якихось кандидатів, відповідно, «Слуги народу» не набрали більшості. У цьому якраз і полягає цікавість застосування двохтурової системи на майбутніх виборах голови міськради столиці», – прокоментував конституціоналіст.
Раніше «Слово і діло» писало, як обирають депутатів різних рівнів у Європі та як це робитимуть в Україні.
Також ми подивились, чи вдалося меру Києва Віталію Кличку виконати передвиборчу програму.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps